"Це свято на руку сатаністам": Чому в Україні закликають відмовитися від Геловіну

Від невинних гарбузів до обрядів екзорцизму — священник УГКЦ пояснив, чим небезпечна "геловінська ніч".

Священнослужитель пояснює, що за геловінським перевдяганням ховається сатанинський сенс / фото ілюстративне

сьогодні о 16:50

Наприкінці осені світ охоплює справжня геловінська лихоманка. Напередодні 31 жовтня, особливо в США, де це свято є одним із найулюбленіших, влаштовують масштабні вечірки та карнавальні ходи у моторошних костюмах. Подвір'я будинків перетворюють на імпровізовані цвинтарі з численними постатями потвор, керуючись принципом "чим страшніше — тим краще", а діти ходять від хати до хати з традиційним вигуком "життя або цукерки".

В Україні ж ставлення до цього дійства залишається неоднозначним. Poк за роком частина молоді з задоволенням прикрашає оселі гарбузами та влаштовує тематичні вечірки, тоді як духовенство застерігає: за розважальною обгорткою приховано антихристиянські символи та небезпечні духовні ризики.

Про те, чому українцям не варто підтримувати Геловін, як сприймати переодягання у "страхіття" під час війни та яка існує альтернатива, у розмові з "Твоїм містом" розповів Синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ, отець Юстин Бойко.

"Це свято зла і комерціалізації"

Отець Юстин Бойко пригадує, що вперше почув про Геловін у Львові у другій половині 2000-х років від студентів, які приїхали зі Сполучених Штатів. Тоді це сприймалося як чужорідна дивина, яка згодом набула масового та комерційного характеру.

"Тоді виглядувало це дуже дивним, а потім воно поширилося і комерціалізувалося так само, як свято святого Валентина, яке насправді не так про святого, як про закоханих. Тут все комерціалізувалося, і на даний час воно поширюється далі. Кожного року той чи інший приступ набирає негативного сенсу, і вже набирає таких обертів, які потребують відповіді екзорцистів", — зазначає священнослужитель.

За словами отця Юстина, мова йде про загравання зі злим духом, наслідки якого люди часто відчувають пізніше.

"Зустрічаємося з випадками, що люди внаслідок ритуалів, які здійснюють у цю геловінську ніч, на превеликий жаль, потім мають проблеми духовного характеру. Вважаю, що ми повинні відкинути це наслідування, тим більше в час війни, оскільки це взагалі не наше "свято", — наголошує він.

Священник підкреслює, що навіть сама назва не має українського відповідника, і ці запозичені традиції не несуть цінності для українців.

"Згадуючи Шевченка, який казав, що треба й чужого навчатися, і свого не цуратися — тут, на превеликий жаль, немає навіть чого вчитися. Хай святкують Геловін його там, де придумали, а не в нас, бо він має негативні наслідки. Очевидно, я не усіх переконаю і не збираюся цього робити, але оскільки кожного року ця тема повторюється, то варто пригадати людям, які принаймні шукають істини: це свято зла", — зауважує отець Юстин.

Переодягання у страхіття та сенс культури

Часто батьки сприймають Геловін як невинну забаву для дітей, одягаючи їх у костюми гарбузиків чи казкових персонажів. Проте священнослужитель закликає замислитися над глибшим сенсом таких дій.

"У мене питання завжди виникає про сенс. Недавно ми мали дуже поширене явище, як квадробери, які уявляли, що вони не люди: один себе асоціює з песиком, другий з котиком. Це є психічне відхилення, воно не будує людину. Якщо людина перебирається в якісь страхіття, то в мене питання — що вона тим хоче показати?" — говорить отець Юстин Бойко.

На противагу чужоземним традиціям він наводить приклад українського вертепу, де переодягання має чіткий зміст та позитивний посил.

"У нас є українські традиції — наприклад, вертеп. Там теж переодягаються в різні маски, але там є біблійний мотив — прихід на землю Божого Сина. Це театралізоване дійство несе позитивну інформацію, яка змінює людину. А яку позитивну сторону змінює в дітях переодягання у страхіття? Я думаю, що нас, українців, після того, що ми переживаємо щодня під час війни, вже нема чим налякати", — каже Синкел у справах монашества.

Замість страху — молитва за захисників

У час повномасштабного вторгнення, коли суспільство і так перебуває в постійній напрузі, додаткове культивування образів страху є шкідливим, вважає священник.

"Взагалі в світі зараз занадто багато страху, тому все, що пов'язане зі страхом, яке практично людину сковує, треба відкидати. Замість того страшення краще піти і помолитися за тих солдатів, які віддали своє життя за волю України, або помолитися за тих, які зараз на фронті", — переконаний отець Юстин.

Він порівнює вплив символів і образів із впливом слова, яке може залишати глибокі душевні рани:

"Слово є нематеріальним, але воно ранить, тому що несе інформацію, якийсь код. Так само й образ може ранити — і не тільки людину, до якої він скерований, а й того, хто цей образ носить. Як священник хочу сказати, що це "свято" на руку сатаністам і масонам. Дехто сприймає це як забаву чи театр, але це ознакування їхньої присутності".

Отець Юстин застерігає від легковажного ставлення до подібних явищ та закликає плекати традиції, які несуть світло та підтримку.

"З цими речами жартвувати не можна, тому що диявол — це упавший ангел, який ненавидить рід людський. Не можна любити те, що вбиває людяність. Зараз нам потрібні люди, які навчать нас любити життя і змінювати цей світ на краще", — підсумував отець Юстин Бойко.

Читайте також: До Трампа на Геловін прийшли діти в кокошнику та кашкеті СРСР: реакція та деталі

Нагадаємо, у західній християнській традиції 1 листопада відзначають День усіх святих. За українською традицією, у цей день та в дні поминання віряни відвідують цвинтарі, щоб запалити свічки та помолитися за упокій померлих родичів і полеглих українських Героїв.

"Твоє місто" раніше писало чи можна християнам святкувати Геловін. Відеопояснення священника.

А також отець розповідав про те, як насправді варто сприймати мистецтво смерті.