Скандал довкола Конституційного трибуналу в Польщі: що відомо про нічне протистояння у Варшаві

Увечері 30 жовтня територія навколо будівлі Конституційного трибуналу на алеї Шуха у Варшаві перетворилася на епіцентр найгострішої політично-правової кризи у сучасній історії Польщі. Поліція оточила комплекс, де забарикадувалися семеро нових суддів, біля воріт спалахнули протести за участі топових політиків, а президент Кароль Навроцький був змушений терміново розвернути свій літак на шляху до Сенегалу, аби особисто втрутитися в події та заявити про незаконне захоплення трибуналу.

Станом на 31 жовтня протистояння між президентською канцелярією, урядом Дональда Туска та суддівським корпусом досягло точки кипіння, викликавши заяви про "узурпацію влади" та "державний переворот".

Вища конституційна необхідність чи юридична колізія

Детонатором нинішнього вибуху стало радикальне рішення судді Анни Корвін-Пйотровської — однієї з кандидаток, обраних Сеймом, але так і не допущених до виконання обов'язків через відмову президента прийняти присягу.

30 жовтня Корвін-Пйотровська оголосила про тимчасове — на один місяць — відсторонення голови Трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського. Свій крок вона обґрунтувала "станом вищої конституційної необхідності", звинувативши керівництво установи у навмисному паралічі суду та блокуванні скликання Загальних зборів для затвердження бюджету на 2027 рік. За її словами, це загрожувало системі фінансовим колапсом. Посилаючись на власну правову позицію та суддівський стаж, Корвін-Пйотровська оголосила, що перебирає тимчасове керівництво Трибуналом.

Юридичним підґрунтям було названо норми Закону про устрій загальних судів. Втім, серед польських правників це викликало палкі суперечки: застосування норм щодо загальних судів до найвищого конституційного органу країни багатьма фахівцями вважається юридично сумнівним.

Паралельно проти відстороненого керівництва розгортається й кримінальний трек. Генеральний прокурор Вальдемар Журек направляє до Трибуналу 5 масштабних клопотань про зняття імунітету (чотири щодо Свєнчковського та одне щодо Соханського), закидаючи їм зловживання владою та систематичне невиконання обов'язків.

Нічний штурм і розворот президентського борту

Спроба змінити керівництво миттєво переросла у фізичне протистояння. Анна Корвін-Пйотровська викликала поліцію, заявивши про загрозу безпеці установи, після чого правоохоронці взяли будівлю під варту.

Організована група прихильників опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS) та інших правих сил швидко зібралася під стінами Трибуналу з гаслами про "державний переворот". Серед присутніх помітили лідера PiS Ярослава Качинського, екстрим-політика Гжегожа Брауна та колишнього прем'єра Матеуша Моравецького. Трьох осіб затримала поліція після спроби проникнути за огорожу.

Драматизму додав епізод зі спробою потрапити всередину: відсторонений Богдан Свєнчковський намагався прорватися до будівлі за допомогою слюсаря, який електроінструментом зрізав ланцюги на воротах. Проте всередині комплексу його заблокували силовики.

Кульмінацією ночі стало повернення президента Кароля Навроцького. Перервавши офіційний візит до Сенегалу, глава держави розвернув літак і прибув безпосередньо до Трибуналу. У коридорах установи відбулася гостра конфронтація. На оприлюднених відео Навроцький відверто заявляє новопризначеним суддям: "Ви не є суддями Конституційного трибуналу".

Там же сталася штовханина, деталі якої сторони досі трактують по-різному. Вже пізно вночі Канцелярія президента поширила офіційну заяву Навроцького, у якій дії уряду та нових суддів названо "порушенням конституційного ладу" та "силовим захопленням державного органу". Президент закликав негайно вивести силовиків з установи та оголосив про скликання термінових консультацій з парламентськими фракціями.

Реакція влади та перші дипломатичні демарші

Прем'єр-міністр Дональд Туск чітко дав зрозуміти, що уряд не поступиться.

Напруга вже вийшла за межі країни та правоохоронного сектора. Стало відомо, що на знак протесту проти дій уряду про складання своїх повноважень вже заявили щонайменше двоє польських дипломатів — посли у Китаї та Румунії.

Читайте також: Російська пропаганда запустила фейк про "антипольські гасла" у Львові

Коріння кризи: від 2015 року до глухого кута 2026-го

Нагадаємо, що теперішній вибух — це не спонтанний інцидент, а результат десятирічного політичного протистояння навколо судової системи Польщі.

2015 рік: Наприкінці каденції Сейм 7-го скликання обрав п'ятьох суддів, але тогочасний президент Анджей Дуда відмовився прийняти їхню присягу. Новий парламент під контролем PiS скасував ці призначення й віддав місця своїм кандидатам.

2016–2023 роки: Суд під керівництвом Юлії Пшилембської фактично опинився під контролем PiS. Уряд блокував публікацію невигідних рішень, що призвело до запуску Статті 7 Договору про ЄС проти Польщі та штрафів на суму понад 500 мільйонів євро.

2023–2026 роки: Після приходу до влади коаліції Дональда Туска уряд відмовився визнавати вердикти Трибуналу — невизнаними залишаються setki рішень (станом на жовтень 2026 року неопубліковано 85 вердиктів). Будь-які спроби законодавчих реформ блокуються вето президента Навроцького.

Останній виток кризи стався у березні та жовтні 2026 року, коли Сейм призначив нових суддів. Президент прийняв присягу лише у частини з них, залишивши інших без формального підтвердження. На це 13 жовтня Венеційська комісія видала висновок, наголосивши: президент не має права переглядати рішення парламенту щодо обрання суддів і зобов’язаний скласти присягу без зволікань, припускаючи можливість складання присяги навіть без його фізичної присутності.

Втім, оскільки керівництво Трибуналу навідріз відмовилося допускати цих суддів до роботи, події остаточно виийшли у площину силового розгортання.

Ситуація у Варшаві залишається надзвичайно напруженою. Конституційний Трибунал фактично розколений навпіл, а протистояння між Інститутом Президента та Кабінетом Міністрів перейшло у фазу відкритого конфлікту на вулицях столиці.