Маловоддя на Львівщині переростає в кризу: рівень річок впав до мінімуму, а криниці залишаються порожніми навіть після дощів.

Оголошено найвищий, коричневий рівень небезпеки. Фахівці пояснили, чому навіть дощі не рятують регіон і які громади першими ризикують залишитися без питної води.

Рівень води в річках Львівщини падає

сьогодні о 13:29

На Львівщині утримується критична ситуація з водоймами: рівень води у річках тримається на позначках багаторічних мінімумів, через що в багатьох населених пунктах практично зникла вода у криницях. За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології, впродовж 31 жовтня – 13 листопада на річках басейнів Дністра, Сяну та Західного Бугу зберігатиметься режим низької межені. На окремих ділянках малих річок повністю припинився стік, а русла сильно заросли рослинністю. Через це в регіонах оголошено III (коричневий) рівень небезпеки, а функціонування місцевого водогосподарського комплексу залишається суттєво ускладненим.

У коментарі "Твоєму місту" заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА — начальниця управління регулювання природокористування та моніторингу Ганна Башта пояснила, що ситуація сформувалася через недостатню кількість опадів упродовж тривалого часу, малосніжну зиму та посушливе літо.

"Навесні була незначна кількість опадів, а взимку незначна кількість снігового покриву була в гірській частині території Львівської області, а також пам'ятаємо наше посушливе літо. Такі природні умови призвели до того, що пересихали колодязі, понизився значний рівень річок, особливо гірської частини басейну Дністра", — розповіла посадовиця.

Водність окремих річок становить лише 5–9% місячної норми

За інформацією Львівського регіонального центру з гідрометеорології, як і в попередні місяці, у жовтні на більшості річок області переважав режим низької літньо-осінньої межені. Рівні води майже не змінювалися, а там, де зміни відбувалися, частіше фіксували спад.

Найнижчі показники водності у жовтні зафіксували на кількох річках області:

Стрий біля села Завадівка;

Дністер біля Самбора та Радоставка біля села Трійця;

Бистриця біля села Озимина;

Дністер біля Журавного;

Стрий біля села Матків та Стрв'яж біля села Луки.

Низькі рівні води фіксують і на інших ділянках. Зокрема, на гідрологічному посту річки Тисмениця у Дрогобичі рівень води становить 158 см. Це на 5 см нижче мінімального багаторічного значення.

На окремих річках русла заростають водною рослинністю, а вода майже не рухається. Стоячу воду зафіксували на річці Свиня у Жовкві, Раті біля сіл Волиця та Межиріччя, а також Солокії у Шептицькому.

Невелике покращення спостерігали після опадів. На більшості річок рівні води піднялися на 1–23 см, а на Оряві біля селища Святослав та Свічі біля села Зарічне — на 36 і 42 см відповідно. Однак це підвищення було короткочасним і не змінило загальної ситуації.

І така ситуація не лише на Львівщині. За останніми даними Українського гідромедцентру, 31 жовтня - 13 листопада на рiчках суббасейну Прип'яті (Волинська, Рівненська, Житомирська обл.) зберігатиметься режим низької осінньої меженi з рівнями води близькими до найнижчих значень за весь багаторічний період спостережень, місцями - нижче за них. Утримуватиметься низька водність річок, подекуди нижче за критерії маловоддя; на окремих рiчках спостерігатиметься значне заростання русел водною рослинністю, місцями - відсутність стоку

Чому навіть після дощів вода не повертається

Проблема накопичувалася місяцями. За словами начальника басейнового управління річок Бугу та Сяну Романа Туцького, передумови нинішнього маловоддя сформувалися ще з минулого року.

"Передумови накопичувалися ще з осені минулого року: суха осінь, недостатні запаси води у сніговому покриві, слабко виражене весняне водопілля та значний дефіцит опадів навесні й улітку", — пояснив він "Твоєму місту".

За його словами, у жовтні кількість опадів на пунктах спостережень становила приблизно 6–38 мм, або 12–52% місячної норми. Найбільше дощів випало в гірській частині басейну Дністра — переважно 26–38 мм. Натомість у басейнах Західного Бугу та Стиру зафіксували здебільшого 6–14 мм опадів.

Однак навіть там, де дощі були інтенсивнішими, вони не змогли суттєво поповнити запаси води.

"Незначні опади у вересні та жовтні дещо підвищили рівні води на окремих річках, однак цього недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення водності. Тривалий дефіцит опадів уже виснажив запаси води, тому частина опадів спершу поповнює ґрунтову вологу та інші запаси, а не одразу формує значний річковий стік", — зазначив Роман Туцький.

На ситуацію впливає і характер опадів. За словами Ганни Башти, дедалі частіше значна кількість дощу випадає за короткий час. Така вода швидко стікає в річки або дренажні системи, а ґрунт не встигає рівномірно нею насититися.

"Якщо раніше опади випадали рівномірно, то зараз місячна норма може випасти за один раз — у зв'язку зі зливами. І це впливає на насиченість ґрунтових і підземних вод", — пояснила посадовиця.

Вона додала, що подібні зміни спостерігають не лише цього року, а вже приблизно десятиліття. Серед чинників, які можуть впливати на ситуацію, — зміна клімату та антропогенне навантаження на природні ресурси.

У громадах падає рівень води в криницях

Маловоддя на річках супроводжується зниженням рівня ґрунтових вод. Через це проблеми виникають у людей, які залежать від криниць, свердловин, каптажів джерел та локальних водозаборів.

Ганна Башта розповіла, що під час моніторингу громади повідомляли про зниження рівня води в криницях. За її словами, найскладніше становище спостерігалося в гірській частині області, однак подібні випадки є і в інших районах.

Проблема особливо відчутна для домогосподарств, які утримують худобу: воду потрібно використовувати не лише для побутових потреб, а й для напування тварин.

Водночас у департаменті екології зазначають, що за інформацією районних адміністрацій на даний час немає населених пунктів, де повністю відсутня вода для мешканців. У деяких криницях води вже немає, однак у свердловинах вона ще залишається. Влітку громади готувалися до можливого підвезення води, проте, за словами Ганни Башти, до необхідності організовувати масове підвезення наразі не дійшло.

Найбільш вразливими залишаються населені пункти без централізованого водопостачання. Якщо рівень ґрунтових вод продовжить знижуватися, залежність таких домогосподарств від запасів у криницях і свердловинах може створювати додаткові ризики.

Чи загрожує Львівщині обмеження водопостачання

За словами Романа Туцького, приблизно 80% питної води в області забезпечують із підземних джерел. Водночас його управління відповідає за питання, пов'язані з поверхневими водами, тому він окремо звернув увагу на громади, де використовують поверхневі водозабори.

"Проблематика в Мостиській територіальній громаді, Новому Роздолі, а також у Бориславській громаді. У них поверхневий водозабір, і тут може бути найбільш критична ситуація", — зазначив він.

Через маловоддя Державне агентство водних ресурсів України запроваджувало тимчасові обмеження спеціального водокористування для підприємств, які забирають воду з поверхневих водойм.

Обмеження передбачають зменшення лімітів забору води для визначених підприємств. Для комунальних підприємств вони стосувалися передачі води вторинним водокористувачам, а не забезпечення населення питною водою.

За словами Романа Туцького, обмежень для водоканалів на передачу питної води населенню не встановлювали.

Ганна Башта також наголосила, що обмеження стосувалися насамперед підприємств, які використовують значні обсяги поверхневих вод у своїй діяльності. За її словами, у Львівській області такі заходи раніше запроваджували для понад 70 суб'єктів господарювання, серед яких були й два комунальні підприємства, однак обмеження для них були частковими.

Водночас ситуація потребує подальшого спостереження. Якщо опадів буде недостатньо, рішення щодо подальших обмежень водокористування ухвалюватимуть з урахуванням актуальних гідрологічних даних.

Чи можуть дощі та сніжна зима змінити ситуацію

Попри те, що надалі повинно бути більше опадів, проте гідрологи не очікують швидкого повернення до норми: після тривалого дефіциту води для цього потрібні достатні й тривалі опади.

"Для суттєвого відновлення водності потрібні достатні та тривалі опади, які дозволять поповнити запаси води в ґрунті, підземних водах і руслах річок", — наголосив Роман Туцький.

За словами Ганни Башти, фахівці також сподіваються на сніжну зиму, адже накопичення снігу та його подальше танення можуть впливати на поповнення водних запасів. Однак передбачити, якою буде зима, наразі неможливо.

Поки що фахівці продовжують моніторити ситуацію, а громади мають повідомляти про проблеми з водопостачанням, щоб за потреби можна було організувати реагування.

У департаменті екології закликають мешканців і суб'єктів господарювання раціонально використовувати водні ресурси. За тривалого маловоддя ощадливе водокористування залишається важливим, хоча саме по собі не замінить опадів, необхідних для відновлення запасів води.

Читайте також: У Львові очікуються перші заморозки: як зміниться погода до 4 листопада

Нагадаємо, упродовж літа та осені на річках Львівської області через тривалий дефіцит опадів неодноразово оголошували гідрологічні попередження про маловоддя, про що неодноразово писало "Твоє місто". Зокрема, синоптики та екологи фіксували надзвичайно низький рівень води, що досягав критичних позначок та відповідав III (коричневому) рівню небезпеки — стихійному гідрологічному явищу. Такий рівень свідчить про глибоку межень, за якої спостерігається часткове пересихання малих річок, стояча вода в руслах та суттєве ускладнення роботи водогосподарського комплексу регіону.