Чому Київ залишається без води та світла попри нові джерела електроенергії: пояснення експерта

Після чергових російських атак на енергетичну інфраструктуру Київ знову зіткнувся з перебоями електро- та водопостачання. Водночас наявність нових джерел генерації не означає, що критична інфраструктура міста здатна працювати автономно. Про це заявив Віктор Глеба, коментуючи стійкість столичної інфраструктури до знеструмлень.

Чому нові джерела електроенергії не гарантують воду в кранах

За словами Віктора Глеби, головна проблема полягає в тому, що встановлення додаткових генерувальних потужностей саме по собі не забезпечує автономності міста.

Навіть за наявності когенераційних установок насосні станції, котельні та водозабори можуть залишатися залежними від централізованої електромережі.

Експерт звертає увагу на кілька ключових проблем:

• Генерація не дорівнює автономності — наявність електростанцій не означає, що всі об'єкти критичної інфраструктури можуть працювати незалежно від загальної мережі.
• Потужність не гарантує водопостачання — електроенергією необхідно забезпечити весь технологічний ланцюг, від водозабору до подачі води споживачам.
• Децентралізація потребує резервування — локальні джерела електроенергії мають бути інтегровані в міські інженерні системи, оснащені необхідною автоматикою та перевірені в аварійних режимах.

Таким чином, навіть значні інвестиції в нові джерела генерації не гарантують безперервної роботи водопровідної системи, якщо її окремі елементи залишаються залежними від пошкодженої електромережі.

Чому Києву потрібен аудит енергетичної стійкості

Віктор Глеба наголошує, що план стійкості столиці має передбачати не лише закупівлю обладнання, а й конкретні інженерні, організаційні та фінансові рішення.

На його думку, необхідно перевірити:

• скільки коштів витратили на забезпечення енергетичної автономності;
• які об'єкти фактично ввели в експлуатацію;
• які критичні функції міста вже забезпечені резервним живленням;
• хто відповідає за реалізацію запланованих заходів та їх виконання.

Водночас експерт виступає за незалежний аудит без розкриття чутливої інформації про схеми підключення діючих об'єктів критичної інфраструктури.

Головним показником стійкості міста, за його оцінкою, має бути не кількість встановлених мегаватів, а здатність забезпечувати мешканців водою, теплом та іншими необхідними послугами під час масштабних знеструмлень.

Читайте також: Частина Києва без води після атаки. Чи готова система до гірших сценаріїв?

Чому генератори не завжди рятують водопостачання Києва

Раніше "Твоє місто" з'ясовувало, чому під час російських атак у столиці зникає вода навіть за наявності резервних генераторів.

Зокрема, після жовтневих обстрілів мешканці різних районів Києва скаржилися на відсутність водопостачання та низький тиск у мережах. Найбільше труднощів виникало у мешканців верхніх поверхів багатоповерхівок, де подача води залежить від додаткового насосного обладнання.

Як пояснював у коментарі "Твоєму місту" директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко, навіть за наявності резервних генераторів відновлення роботи насосних станцій потребує часу.

За його словами, перехід на резервне живлення іноді може тривати кілька годин. Крім того, важливо забезпечити узгоджену роботу систем водопостачання та водовідведення.

У "Київводоканалі" також пояснювали, що резервні генератори не можуть повністю замінити централізоване електропостачання великого міського господарства.

У підприємстві зазначали, що для підвищення стійкості системи поступово встановлюють додаткові резервні джерела живлення та розробляють сценарії роботи водопровідних об'єктів за часткового і повного блекауту.

Водночас безперебійне водопостачання всіх будинків під час тривалих знеструмлень не гарантується.