Свобода та демократія: чи є їм місце у школі
Сьогодні світ спостерігає, як українці виборюють своє право бути вільними. Це, здавалося б, базове право людини у сучасній демократичній країні. Випробуванням та змінам піддаються усі сфери життя громадян, включаючи освіту.
Hero Image

11 листопада 2022, 20:30

Довгий час українська освітня система включала спадок радянського підходу. Це і розклад «від дзвінка до дзвінка», і непохитний авторитет «вождя-вчителя», і умовні знання, наприклад, англійської мови. З психологічної точки зору, такі речі сприяють придушенню особистості дитини, перетворюють її з творця на виконавця.

На щастя, українська освітня система дедалі активніше уникає радянських норм навчання та вимог. 2018 року з’явилася довготермінова реформа – Нова українська школа. Її завдання – дати учням не зайві знання, а практичні навички, навчити мислити критично, проводити власні експерименти та вільно висловлювати власну думку.

Крім цього, з’являється все більше альтернативних навчальних закладів. У 2018 році було засновано мережу демократичних шкіл ALTERRA. Її завдання – навчати та виховувати дітей на основі принципів гуманізму та демократії.

Керівниця філії Альтерра Львів розповіла докладніше про те, як у школі реалізується демократичний підхід і чому свобода для дитини це не про вседозволеність, а відповідальність.

Фізична та психологічна безпека

Перший та особливо актуальний пункт на сьогоднішні – це фізична та психологічна безпека школярів. Звісно, ​​школа не змогла б працювати та повноцінно функціонувати цього року без відповідних дозволів ДСНС. Нести відповідальність за життя дітей за умов воєнного часу особливе зобов’язання перед батьками. Зі свого боку, школа зробила все, щоб гарантувати повноцінний навчальний процес.

Не менш важливим залишається питання психологічної безпеки дітей. Ми вважаємо, що з дітьми важливо промовляти все, що відбувається, зрозумілою для них мовою. Це допомагає зняти тривогу від невизначеності. Наприклад, під час повітряних тривог малюки вже знають, що зараз треба взяти свої валізки, спеціально приготовані на цей випадок, і вирушити у невелику подорож. Головне – показати, що дорослі повністю контролюють ситуацію, бо діти гостро відчувають невизначеність та розгубленість.

Враховувати емоції дітей, передбачати їхні реакції та завжди говорити з ними про це – один із підходів гуманної психології, який використовується у школі.

Варіанти дій на будь-який випадок

«Уявіть, що наш день це шматочок сиру. Давайте подумаємо, скільки дірочок у ньому може бути і які?». Сьогодні ситуації стрімко змінюються. Потрібно продумати все до дрібниць – від відключення світла у школі до ранкових повітряних тривог на 5 годин. Продумати сценарій усіх можливих дій та озвучити його дітям та батькам означає закласти фундамент для довірчих стосунків.

Не знати відповіді на всі запитання – це нормально. Помилятися теж. Дитина у процесі дорослішання не раз зіткнеться зі складнощами. Тому важливо власним прикладом показувати, як можна вирішувати різноманітні проблеми.

Розуміння дитини понад усе

У демократичному підході цінна особистість кожного, право голосу та власна думка. Особливо, якщо цій особі 6+ років. У цьому віці діти пізнають себе, формують власне уявлення про світ та свої інтереси. Так, вони можуть бути щодня нові – значить дитина цікава та різнобічна. Ці якості дорослі, на жаль, із віком втрачають.

Проте інтерес дітей – це ключ до успішної комунікації, взаємодії та навчання.

Взаємодія: «дитина-батьки-вчитель»

Дитина проводить у школі більшу частину дня. Важливо, щоб у навчальному (а також виховному) просторі транслювалися ті самі цінності, що підтримуються вдома. Звичайно, школа не може втручатися, наприклад, у духовне виховання дітей. Але вона має підтримувати ті самі основи, що й близьке оточення дитини. Для демократичної школи це свобода, рівність і право кожного на власну думку.

Комунікація з батьками в школі – це не «виклик на килим», а розмова про цілі дитини та шляхи їх досягнення.

Право голосу та свобода дитини

Щоб зрозуміти, як влаштована демократична школа, достатньо перекласти демократичні принципи на меншу групу людей. Будь-яке питання вирішується шляхом голосування, будь то пісня для шкільного дзвінка чи факультативи у школі. Свобода вибору несе відповідальність за виконання. Так діти привчаються до того, що свобода – це не вседозволеність. Наприклад, якщо дитина вибрала факультатив із програмування – її відповідальність ходити на нього. Для цього у школі існують так звані «контракти». Діти підписують їх, щоб брати на себе зобов’язання щодо виконання свого слова.

Вчити демократію з дитинства – це закласти основи фундаментальних змін у суспільстві в майбутньому.

Сьогодні кожен із нас тримає оборону на своєму фронті. І школа відповідає за нове покоління усвідомлених, освічених та відповідальних учасників нашого демократичного суспільства.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...
Освіта
Чи може 12-й рік у школі заощадити батькам десятки тисяч гривень
Три роки тому "Твоє місто" вже розповідало про перший на Львівщині академічний ліцей у тодішньому Червонограді, де запровадили профільне навчання та готували учнів до НМТ без обов'язкових репетиторів. Відтоді місто стало Шептицьким, а ліцей отримав трирічний досвід роботи за новою моделлю. Ми поспілкувалися з директоркою академічного ліцею імені Тараса Городецького у Шептицькому Наталією Запісоцькою, щоб з'ясувати, як змінилася старша школа і чи виправдалися очікування.
Ліцей імені Тараса Городецького у Шептицькому

07 липня, 20:15

Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі Пані Наталіє, у суспільстві існує стереотип про те, що якісна освіта — це привілей великого міста. Хочеш якісну освіту — їдь до Львова, Києва, Дніпра чи іншого великого міста. Як вважаєте, чи здатна реформа старшої профільної школи змінити цю парадигму? І як вона вже змінює її у Шептицькому? Насправді якість освіти залежить від багатьох чинників...
Освіта
«Рейтинги шкіл – це міф». Тетяна Вакуленко про нове ДПА, НМТ та реформу освіти 2027
Освіта в Україні стоїть на порозі масштабних змін. Вже з 2027 року повноцінно стартує реформа старшої профільної школи, яка суттєво змінить підходи до навчання та іспитів. Яким буде нове ДПА для 4-х та 9-х класів, чому рейтинги закладів освіти за результатами НМТ не відображають реальної картини, як складатимуть іспити діти за кордоном та чи варто робити математику дворівневою? Про це – у першій частині розмови для "Клубу експертів та експерток" з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко.
Hero Image

30 червня 2026, 21:40

Реформа 2027 року та фокус на випускові іспити Багато країн мають високі показники в освіті і завжди щось покращують. У вас в цьому величезний досвід. Я займаюся цією сферою вже доволі давно...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"