У Львові є кілька сценаріїв, як заживляти світлофори, коли немає світла

Резервним живленням планують забезпечити 20 світлофорних об'єктів.
Фото: Unsplash
Фото: Unsplash

06 лютого 2023, 16:49

У Львові планують заживити світлофори на складних ділянках доріг із високою концентрацією ДТП. Загалом резервним живленням планують забезпечити 20 критичних світлофорних об'єктів, які в умовах регулярних знеструмлень повинні першочергово безперебійно працювати. Як зазначив у коментарі >Tvoemisto.tv директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Олег Забарило, місто разом з поліцією розпочало роботу з підключення цих світлофорних об’єктів до джерел альтернативного живлення. За його словами, є кілька сценаріїв, як можна заживлювати світлофорні об'єкти.

Читайте також: Світлофори не працюють. Яу у Львові регулюють рух, коли немає світла

«Найдешевший і, в принципі, найшвидший – це пошук поруч певного об’єкта, який працює безперебійно з тих чи тих причин або ж має якесь альтернативне живлення – генератор чи ще щось, щоби можна було до цього об’єкта підключитиcя. Однак тут треба зважати на графік його роботи. Бо є об’єкти, які працюють із понеділка по п’ятницю, тоді в суботу і неділю виникатимуть питання. Цілодобового живлення нам зараз не треба, тому що вночі комендантська година. Але треба враховувати кожен із цих факторів. Ми пропрацювали наявність таких об’єктів у кілометровій зоні, щоби провести і заживити від них світлофорні об’єкти», – зазначив Олег Забарило.

Другий сценарій – встановлення інверторів і відповідних батарей, які можуть акумулювати електроенергію й живити світлофорний об’єкт вісім-десять годин. Але він передбачає придбання серйознішого обладнання. Проте, щоб замовити його для одного світлофорного об’єкта, знадобляться орієнтовно пів мільйона гривень. Існують декілька видів батарей, кожна має свій ресурс та по-різному сприймає різні температури. Не кожен вид функціонує в режимі переохолодження.

І третій сценарій розвитку подій – поряд із батареями встановити сонячні панелі, але це дорого обійдеться. На один світлофорний об’єкт знадобиться близько мільйона гривень і досить великі площі, аби його заживити.

«Середньостатистичний світлофорний об’єкт споживає майже кіловат електроенергії: десь більше, десь менше, залежно від наявності LED-обладнання та кількості світлофорів на світлофорному об’єкті. Це немалі кошти, тому ми найперше стараємося максимально заживити альтернативними, але недорогими способами. А щоб можна було заживити до десяти світлофорних об’єктів через інвертори та батареї, ми подали пропозиції до бюджету розвитку, який будуть слухати цього місяця», – каже Олег Забарило.

Читайте також: Що робити львів’янам, якщо на складних перехрестях не працюють світлофори?

Де вже заживили світлофори у Львові?

За останні кілька тижнів заживили перші п’ять ключових світлофорних об’єктів. На перехресті Стрийської та Наукової заживили від генератора, що поруч, але він може безперебійно функціонувати чотири-п’ять годин, а далі перегрівається, і треба робити перерву. Однак це частково усунуло проблему на цьому перехресті.

Також заживили світлофорні об’єкти на Сахарова – Горбачевського та Сахарова – Вітовського, Личаківській – Митній та Бандери – Антоновича.

Нагадаємо, про те, що вдалося зробити за 2022 рік і що планується на 2023-ій, Tvoemisto.tv поспілкувалося з директором департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Олегом Забарилом.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Потрібно не диво, а знати, куди бігти. Чому львів’яни досі не мають зрозумілої системи укриттів
На п’ятому році війни львів’яни все ще запитують, де ховатися. Впродовж років система укриттів у Львові суттєво не змінилася, тим часом росія погрожує запускати по наших містах сотні ракет і дронів. Зрештою, у липні цього року місто пережило одну з наймасовіших атак, коли ворог поцілив у будинок на вулиці Патона. Там загинув молодий чоловік. Також ракета влучила в будинок на вулиці Виговського. Тоді з’ясувалося, що чимало людей перебували у своїх будинках і не йшли в укриття. Рятувальники ж казали, що великої кількості жертв вдалося уникнути дивом. Та не варто сподіватися, що диво трапиться двічі. "Твоє місто" спробувало з’ясувати, якою є система укриттів Львова та якою вона мала б бути, аби львів’яни таки користувалися нею.
Колаж фото з наслідками удару рф 30 липня бо житлових будинках у Львові / Фото з сайту ЛМР

22 вересня, 20:00

Мої рідні вижили після російської атаки по їхньому будинку. 30 липня ракета зруйнувала батьківську квартиру на вулиці Патона у Львові, вбила сусіда.  Батьки з двома сестрами та дворічним онуком вийшли з квартири і, як зазвичай під час тривоги, спустилися до входу в під’їзд, на перший поверх...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"