"Забити цвях у труну". Одна з найгучніших судових справ Львова виходить на фінішну пряму


сьогодні о 14:13
сьогодні о 14:13
Фахівець називає територію колишнього ринку "Добробут" однією з найдавніших заселених зон Львова. Під час розкопок у 1992 році тут виявили сліди поселень різних історичних періодів, десятки житлових об’єктів, монетні скарби та тисячі уламків посуду. Однак після досліджень культурний шар знищили.

Колись на цій ділянці в самому серці Львова мав постати п’ятизірковий готель "Золотий лев". Заради цього проєкту відселяли мешканців навколишніх будинків, створили українсько-австрійське підприємство "Галінвест" і заклали фундамент. Та готелю так і не звели. Натомість у 1999 році тут відкрили тимчасовий ринок "Добробут", який залишався на цьому місці майже чверть століття.

Згодом "Галінвест" зареєстрував право користування земельною ділянкою та власність на нерухомість. Львівська міська рада вважає ці реєстрації незаконними й намагається скасувати їх через суд.
Чергове засідання у справі відбулося 3 листопада в Західному апеляційному господарському суді. Головний підсумок – суд завершив розгляд матеріалів і призначив судові дебати. Це означає, що справа офіційно перейшла до фінальної стадії. "Твоє місто" розповідає деталі засідання.
"Садовий заважав будувати готель"
На судовому засіданні 3 листопада сторони продовжили обговорювати суперечку щодо права власності на землю та нерухомість колишнього ринку "Добробут" та відповідати на запитання колегії суддів.
Уперше за час судового процесу на засідання прийшов генеральний директор і співвласник "Галінвесту" Валерій Холодило. Судовий процес у цій справі триває з 2022 року, втім, цього разу він з'явився уперше. Багато років компанія скеровувала до суду лише адвокатів. Нині бізнесмен вирішив сам відповідати на запитання суддів, особисто включитися в процес, можливо, для того, щоб підсилити позицію "Галінвесту".
Під час засідання судді запитали Валерія Холодила, чому свого часу на території, де був колишній ринок "Добробут", не добудували готель. У відповідь Холодило заявив, що роботи зупинилися через розпад Радянського Союзу. Такий аргумент змусив суддів поставити відповідачу кілька уточнювальних запитань. Однак тоді Валерій Холодило також пояснив, що завершити будівництво готелю не вдалося через брак інвесторів, а також звинуватив міську раду, яка була співзасновником, у відсутності належної комунікації з міським головою.

Заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач заперечив, що міська влада та особисто Андрій Садовий роками заважали "Галінвесту" будувати готель.
Нагадаємо, що спільне підприємство "Галінвест" створили ще на початку 1990-х років для будівництва п'ятизіркового готелю "Золотий лев". Серед його засновників були міськвиконком, обласні структури, австрійська компанія та інші організації. У 1999 році, після зупинки будівництва, на ділянці облаштували тимчасовий ринок. За рішенням міськради він мав працювати не довше трьох років, однак фактично залишався там майже чверть століття.
"Забити цвях у труну"
Під час запитань позивача і відповідача конфлікт загострився.
За словами Валерія Холодила, через від'єднання від мережі водопостачання "Сільпо" розірвало договір оренди з "Галінвестом". З липня супермаркет не працює, а близько ста людей втратили роботу.
Суддя перепитав, чи це часом не є погрозою.
На запитання заступника міського голови Любомира Зубача, чи сприймає він цю репліку як погрозу, він відповів, що сподівається, що це був лише вислів.

Зазначимо, що за версією міської ради право користування земельною ділянкою зареєстрували без належного оформлення її меж і без участі міста. Також мерія оскаржує реєстрацію права власності "Галінвесту" на торговий центр площею 5211 квадратних метрів. У компанії натомість стверджують, що будівля була зведена та прийнята в експлуатацію, а право власності на неї виникло ще до внесення відповідних відомостей до реєстрів. Саме законність цих реєстрацій і є одним із ключових предметів судового спору.
Жодного компромісу
На попередньому засіданні, коли сторони представили суду аргументи щодо законності прав на земельну ділянку та нерухомість, судді запропонували розглянути компроміс – поділити спірну територію. Одну частину віддати місту, іншу – "Галінвесту".
Любомир Зубач одразу заявив, що міська рада категорично проти такої мирової угоди і не планує поділу спірної ділянки землі.
Любомир Зубач зазначив, що це можна робити лише у встановленому порядку: отримати дозвіл Львівської міської ради, підготувати технічну документацію, що визначатиме межі, і лише тоді затверджувати право на земельну ділянку.
Керуючий справами виконавчого комітету ЛМР Євген Бойко зазначив, що міська рада вважає себе правою і оскаржує в апеляційному суді рішення, які є незаконними.
"Наговорив на явку з повинною"
Під час засідання суддя звернув увагу, що при оформленні земельної ділянки "Галінвестом" на державному акті не було відмітки про державну реєстрацію, і запитав у відповідача: "Чому?"
Водночас на думку заступника міського голови з містобудування Львова Любомира Зубача, відповіді очільника "Галінвесту" нібито підтверджують позицію міської ради щодо порушень під час оформлення землі та нерухомості.
Нагадаємо, що суперечка між Львівською міською радою та "Галінвестом" триває з 2020 року. Верховний Суд раніше скасував попередні судові рішення на користь підприємства та повернув справу на новий розгляд. У серпні 2026 року Господарський суд знову ухвалив рішення не на користь міста, після чого Львівська міська рада подала апеляцію. Тепер Західний апеляційний господарський суд завершив розгляд матеріалів і перейшов до судових дебатів, які відбудуться 24 листопада об 11:00. Після цього суд апеляційної інстанції має винести остаточне рішення у цій справі.
"Твоє місто" уже неодноразово писало на тему суперечки щодо землі під колишнім "Добробутом". Кому насправді вона належить; як Львівська міська рада позбулася корпоративної частки в "Галінвесті", маючи 55% статутного фонду; схеми 90-х, сфальсифіковані документи чи безпристрасність Феміди; що корисне для львів’ян можна було б збудувати на цій території, читайте тут.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Читайте також




