У неділю, 19 березня, на Верецькому перевалі відбувся чин екуменічної панахиди за полеглими січовиками Карпатської України.
Джерело: Львівська обласна рада
Спільною молитвою представники громадськості, місцевої влади, депутати, науковці вшанували пам’ять січовиків та поклали квіти і запалені лампадки до їхніх могил.
Галицький академічний хор, під музичний супровід Духового оркестру Національної академії сухопутних військ України ім. П.Сагайдачного виконав Державний Гімн України.
За словам кандидата історичних наук Миколи Посівнича, січовики у березні 1939 року не пішли на співпрацю з угорськими окупаційними військами, через що їх розстріляли.
Для довідки
9 листопада 1938 року в Хусті засновано парамілітарну структуру «Організацію народної оборони Карпатська Січ», на чолі з Дмитром Климпушем. Січовики мали право носити військовий однострій, відзнаки та легку зброю. Окремо діяв військовий штаб. Основою для розбудови Карпатської Січі стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». До лав Січі добровільно вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Прибули добровольці з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини. 1 січня 1939 року було оголошено про створення Жіночої Січі. Її очолила Стефанія Тисовська.
У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі сягала близько 15 тис. осіб. 15 березня 1939 року в умовах остаточного розпаду Чехо-Словаччини та збройної агресії з боку Угорщини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю. Президентом було обрано Августина Волошина. Впродовж березня сили оборони Карпатської України провели близько 20 боїв з угорськими військовими підрозділами, які поступово захоплювали землі Закарпаття. У боях загинуло близько 1,5 тисячі українців. 18 березня 1939 року угорські війська повністю зайняли територію Карпатської України. Окупаційна влада запровадила воєнний стан і розпочала репресії проти січовиків, інтелігенції, державних і партійних діячів Карпатської України, духовенства. Арештованих українців утримували у в’язницях і таборах. Навесні 1939-го їх окремими групами розстріляли на Верецькому, Яблунецькому та Ужоцькому перевалах.
Фото: Львівська обласна рада
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
