Завулок у центрі Львова хочуть назвати іменем видатного галичанина
Легенди кави, вина, літератури та мистецтва. Що ховає в собі завулок на Руській,4 у Львові і чому його пропонують назвати іменем Юрія Кульчицького.
Hero Image

03 травня 2023, 18:30

В історичному центрі Львова немає вулиці, яка б не мала тисячі історій та не була б оповита сотнями легенд. Та все ж осібно стоїть вулиця Руська. Вона упродовж століть була оплотом українського життя у Львові. Після захоплення поляками у 1349 році саме тут дозволяли селитися українцям. Тут творилися українські товариства, університети, мистецькі спільноти. Але при цьому вона ж була активною діловою вулицею, де заробляли і витрачали добрі гроші.

Завдяки двору під номером 4, також відомому як «Завулок під синьою пляшкою», Руська є справжнім скарбом гастрономічної історії. Не дивно, що саме тут, відповідно до поданої петиції, львів’яни просять мерію створити провулок Юрія Кульчицького.

Львів – столиця вина?

У 17-му столітті власником кам’яниці був Христофор Вартанович – один із найзаможніших людей Львова. Свого часу Вартанович реконструював кам’яницю, а його нащадки продовжували удосконалювати маєток, тому в цей період пивниці будівлі перетворилися у винарню. Про те, що вона діяла доволі успішно, свідчить скульптура голови лева з виноградним ґроном у пащі.

Вино тут пити, безумовно, любили. Винні пивниці збереглися у дворі «під синьою пляшкою» досі, як і лев. Аж до кінця 18-го століття, коли середземноморський клімат змінився на більш холодний, вина виробляли у Львові багато, і любили його негірше за пиво, каву й наливки.

Магніт для кавоманів

До чого тут взагалі Юрій Кульчицький? Львів’яни знають Кульчицького як основоположника та засновника культу кави в усій Центральній та Східній Європі. Легенди кажуть, що юнаком Юрій був січовим козаком, під час одного з боїв потрапив у полон до османів. Там він вперше і спробував каву. Після визволення переїхав до Відня. Поміж іншими своїми справами встиг врятувати місто від облоги армією Османської імперії.

За відвагу Кульчицького нагородили срібною медаллю, а одними з трофеїв були 300 мішків кави. З цього моменту в хід історії потрапляє одна з перших кав’ярень Європи, яку Юрій відкрив у Відні з назвою «Під синьою пляшкою». За нею світ дізнається і про те, що таке кава по-віденськи, бо її оригінальний рецепт також його авторства.

Додавши до кави молоко та мед, а в інших варіаціях – мед, цукор та спеції, Кульчицький змінив її сприйняття у європейців. До того мало хто в Австрії і сусідніх країнах хотів пити «ту гірку турецьку смолу». Кульчицький, вихідець зі Львівщини, був, мабуть, першим ресторанним маркетологом в історії. Він придумав, як приховати гіркоту кави, як подавати її красиво. Через століття забута мода на каву повернулася до Львова саме з австрійцями і з рецептом, створеним Кульчицьким. А через три з половиною століття, не знаючи того сам, став причиною появи львівської кав’ярні «Під синьою пляшкою». Тут, понад 20 років тому, з’явився перший в незалежній Україні портрет Юрія Кульчицького. Тут же, в одній із перших за незалежності концептуальних кав’ярень, відтворили один із його рецептів приготування кави.

Магніт для місцевої інтелігенції

«Під синьою пляшкою», як і личить кожному знатному місцю, описане в легендах, згадане в літературі, оспіване в піснях. Руська, 4 стала місцем перипетій для героїв роману «Манускрипт з вулиці Руської» Романа Іваничука. А Юрій Винничук додав містичності закладу, коли згадав у своїй легендарній книзі «Кнайпи Львова» про привида Синьої пляшки, який досі собі блукає у підвалах.

Але це ще не все. Нова історія почалася наприкінці 1990-их. Культурні діячі, політики, митці, громадські активісти, закриті зібрання, розмови без зайвих вух, грандіозні ідеї і масони. За чутками тут навіть діяв клуб масонів, подейкують, із цього товариства вийшли кілька народних депутатів, заступник голови облради і навіть міський голова (не можемо називати, але самі розумієте, якого міста). Останні десятиліття Руська, 4 зі своїм двориком та прихованою кав’ярнею стала осередком для тих, хто прагнув змін, шукав сенси чи потребував компаньйонів для обговорення питань розвитку Львова.

Про заклад «Під синьою пляшкою» говорили, його досліджували, сюди ходили випити кави, сюди водили екскурсії, він має свою біографію крізь роки, століття та епохи. До того ж, окрім культової кав’ярні в глибині завулку, при його вході діє не менш культова мистецька галерея «Гердан».

Це місце в самому центрі Львова з камерним двориком, шаленою історією, з підвалами 17 століття, з легендарною кав’ярнею, з дизайном від творця львівського стилю, містифікатора Галичини – Влодка Костирка, з автентичним внутрішнім оздобленням та скульптурами, які не можуть оминути екскурсоводи.

Тут досі працює галерея, а в глибині все ще відкрита кав’ярня «Під синьою пляшкою». Водночас там є й кальян-бар і штучні прикраси з пластиковими апельсинами. А як би мріялося, щоб знайшовся хтось, хто подивиться на локацію як на комплекс, і створить тут громадський простір.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Готель чи капремонт? Чому закрили історичну поліклініку на Руській і що чекає на унікальну 120-річну будівлю в центрі Львова
Поліклініку в центрі Львова, яка функціонувала понад 80 років, повністю закрили. У Першому ТМО відповіли на занепокоєння львів'ян щодо відкриття готелю в пам'ятці "гуцульської" сецесії та розповіли, куди переїхали лікарі.
Легендарний будинок "Дністра" на Руській, де діяла поліклініка, зачинили на ремонт / фото з сайту "Фотографії старого Львова".

18:14

У Львові призупинила роботу 1-ша комунальна міська поліклініка, яка понад 80 років функціонувала у самому центрі міста — на вулиці Руській, 20. Закриття популярної серед львів’ян медустанови викликало чималий резонанс у соцмережах. Городяни занепокоєні, що величну 120-річну пам'ятку архітектури у стилі "гуцульської" сецесії, де колись діяло історичне Товариство "Дністер", намагаються "таємно підготувати до продажу під черговий готель чи ресторанний комплекс"...
CityLife
Колишній цвинтар в центрі Львова, або Про давню церкву, якої вже нема, і поховання козаків
Є місця у Львові, повз які ми проходимо щодня, навіть не підозрюючи про таємниці, які вони приховують під шарами асфальту. Невеликий сквер біля перехрестя вулиць Князя Романа та Івана Франка – одне з них. Колись тут височіла церква Богоявлення Господнього, а навколо неї простягався один з найбільших цвинтарів Галицького передмістя. Історики припускають, що саме тут знайшли свій останній спочинок і козаки, які загинули під час кровопролитної облоги Львова у жовтні 1648 року. Спеціально для "Твого міста" маловідомі факти про це сакральне місце розповідає старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Бандрівський.
Hero Image

07 липня, 19:30

Святиня Галицького передмістя Богоявленська церква була однією з найшанованіших православних святинь тогочасного Львова. Найраніша письмова згадка про неї датується ще 1386 роком, коли дерев'яний храм слугував головним топографічним орієнтиром для всього Галицького передмістя. У 1444 році в безпосередньому сусідстві з православною церквою римо-католики розпочали будівництво свого монастиря кармелітів взутих...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"