Чи гріх вишивати у свята і неділю. Пояснення ПЦУ
Рукоділля – це гарний порятунок від неробства і ліні.

18 травня 2023, 19:59

Церковні свята і дні пам’яті святих вшановувати потрібно, але це не значить, що більше нічого робити в той день не можна. Рукоділля – це гарний порятунок від неробства і ліні, які святі отці називають дуже небезпечним гріхом. Про це повідомили у Православній церкві України.

«Чи можна в один день поєднати і святкування і вишивання? Так. Але тут важливим є вибір, який зробить людина щодо пріоритетності: чи вшанує вона спершу свято, тобто виокремить час для молитви, спілкування з Богом, а потім займеться власною справою (вишиванням), чи час на себе виявиться для людини важливішим і вона зневажить церковне свято, «посуне» Бога?», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що шанування християнських свят ні в якому разі не зводиться до неробства, бездіяльності, до марного проведення часу. Для добрих, корисних і богоугодних справ немає «вихідних». Рукоділля – це гарна терапія для психічного здоров’я, це творення краси, це мистецтво.

Нагадаємо, що отець Олег Федоренко розповів Tvoemisto.tv чому «Все для причастя» і розіпнутий Бетмен – несмак, а боязнь прокльонів – забобони; чим є московський патріархат і що не сподобалося б кірілу; чому важливо пам’ятати, що папи змінюються, а Католицька церква залишається та чи справді молодь не хоче ходити до церкви і чи це її проблема.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Вишиванку брали навіть на заслання. Як українці берегли генетичний код
У колекції Львівського музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького зберігається близько двох тисяч вишиванок. Найдавніші датовані кінцем ХІХ – початком ХХ століття. Ці сорочки носили у будні і на свята, кожна з них унікальна і неповторна – за стилем, кроєм, технікою виконання. Навіть тепер, тікаючи з-під ворожих обстрілів, деякі українці залишають усе, але беруть зі собою вишиванку.

18 травня 2023, 10:28

«Вишиванка – найкраща обнова до Великодня», – каже наукова співробітниця наукового фондового відділу Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького Любов Сварник. З її слів, незалежно від того, яка це вишиванка – старовинна, з бабусиної скрині, чи сучасна, з магазину, надягати варто ту, що до душі...
CityLife
«Узяла сорочку, коли їхала з України, і передам доньці». Історія однієї вивезеної вишиванки
Понад 5 мільйонів українців виїхали зі своїх домівок через вторгнення росії в Україну. Чимало хто прихопив зі собою вишиванку, яка у будь-якому куточку світу ідентифікуватиме їх як громадян країни, яка творить історію. Львів'янка Богдана Зінов’єва переїхала за кордон з двома доньками, з собою вони взяли їхні особливі вишиванки, зокрема білу сорочку 70-х років, у якій Богдана виходила заміж. Тепер цю білу сорочку дуже любить її старша донька.
Фото: Богдани Зінов’євої

19 травня 2022, 19:30

Вишивання сорочок власноруч і замовлення вишиванок давніх зразків набуває популярності, особливо з початком війни із росією. Богдана розповідає, що в її родині не було традиції колекціонування старовинних вишиванок. Бабуся Богдани, донька священника, вишивала рушники, обруси, серветки, фелони, інші речі для священничих потреб, але сорочок не вишивала і не носила...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"