У Будинку - музеї Миколи Лисенка презентували ранній автограф політика доби Української Революції Симона Петлюри, зазначеного на вітальній адресі до Лисенка з нагоди 35-річного ювілею музичної творчості композитора. Про це повідомляє Укрінформ.

«Це один із найбільш ранніх автографів Петлюри, а на такому публічному документі, можливо, і перший. Є більш ранні справи його допитів, де він завіряв рукописні свідчення. Але це службові документи, де він ставив підпис "учитель Симон Васильович Петлюра". Тож його автограф, представлений сьогодні, унікальний тому, що він саме на документі культурного характеру. Це також підтверджує, що Петлюра та українська музика є спорідненими феноменами», - зазначила наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

За її словами, цей лист Петлюра надіслав у грудні 1903 року з Кубані, де перебував через переслідування з боку російської жандармерії, провадячи водночас революційну діяльність.

«Ми сприймаємо Петлюру як політичного та військового діяча. Але культура посідала вагоме місце в його житті. Він гарно співав, грав на скирпці, він був диригентом студентського хору у Полтавській семінарії. А через Лисенка його вигнали з семінарії: у 1901 році він із хором виконав кантату композитора "Б'ють пороги", заборонену російської цензурою», - зауважила дослідниця.

За словами історика Андрія Руккаса саме українська пісня зробила з Петлюри і отамана, і голову Директорії.

«Його молодший брат Олександр у спогадах зазначав, що ще за навчання в духовному училищі (перед семінарією), Симону найбільше подобалися уроки співів, бо вчитель їх навчав українських пісень. І, за словами брата, саме цей вчитель співу здійснив найбільший вплив на Симона Васильовича, завдяки чому ми знаємо його і отаманом, і головою Директорії», - пояснив він.

Водночас дослідник історії українців Кубані Дмитро Білий зазначив, що поряд із підписом Петлюри, стоять не менш знакові автографи політичних діячів Кубані початку 20 ст. Зокрема, серед 63-х підписантів є Микола Рябовіл, Степан Ерастов, Степан Манжула, Іван Ротарь, Володимир Скидан.

За словами організаторів, цей документ ще ніколи не виставлявся на загал, а зберігався у фондовій колекції музею.

«За останній рік це перша виставка, де представлено оригінал документа. Демонструватися він буде, за всіма правилами воєнного стану, протягом тижня», - сказала директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль.

Під час заходу також прозвучав улюблений романс глави Директорії «Не забудь юних днів» на слова Івана Франка та музику Лисенка у виконанні студентка 4-го курсу Київської академії музики ім. Р.М. Глієра Адель Шурубури.

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наші Facebook та Telegram.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.