Закон про нову систему вищої освіти ухвалено. Що зміниться для студентів
Студенти зможуть самостійно корегувати темп та тривалість навчання.

24 квітня 2024, 12:54

Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон про розвиток індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення навчального процесу у вищій освіті. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Телеграмі.

Законодавчу ініціативу №10177 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» підтримали 306 народних депутатів.

Що зміниться для студентів

Метою законодавчої ініціативи є розширення можливостей здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм.

Нормативно-правовий акт передбачає, що студенти самі формуватимуть освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.

«Наприклад, студент ще не визначився з конкретною спеціальністю, тому вступає на міждисциплінарну програму «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, вибирає цю спеціальність і продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть надалі вступати одразу на неї», – пояснив Федоров.

Водночас, закон містить норму про те, що студенти контрактної форми навчання набудуть право на самостійне визначення тривалості навчання в університеті.

Бакалаврський освітній рівень (4 роки) студент може пройти за три роки або навпаки – поєднати навчання з роботою і завершити за шість-вісім років. Водночас термін навчання може бути скорочений не більше ніж на 25%.

Також запроваджується мінімальна кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС (на бакалавраті мінімум 10 годин (з 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі – мінімум 8 годин. Зокрема, індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження обсягом не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС.

Водночас відповідно до нового закону, заклади вищої освіти отримали розширення своєї автономії. Відтепер ЗВО зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених навчальними програмами.

Окрім того, учасники академічної мобільності зможуть визнати результати навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті, процедура чого буде розроблена у окремих постановах. Варто підкреслити, що для деяких спеціальностей, як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначаються вимоги до компетентностей і результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.

Парламентарка Ірина Геращенко повідомила, що депутати виключили контраверсійні норми про скасування заочної та вечірньої форм навчання. Вона уточнила, що законопроєкт оновлює також дозволяє вишам самостійно розробляти освітні програми, враховуючи вимоги законодавства, та визнає результати неформальної та інформальної освіти.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня 2026, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"