Сьогодні, 18 квітня, на 73-му році життя відійшов у вічність священник Сокальсько-Жовківської єпархії Української Греко-Католицької Церкви, митрофорний протоієрей, капелан УПА, борець за незалежність України, багаторічного настоятеля храму святого Йосафата у місті Шептицький Михайло Нискогуз. Людина, яка не лише зводила стіни одного з найбільших храмів країни, а й десятиліттями гартувала дух своєї громади.

Життя як служіння: понад 40 років біля вівтаря

Отець Михайло Нискогуз присвятив служінню Богові понад 40 років. Він став одним із тих сміливців, які ще на світанку відновлення незалежності України не побоялися перевести парафію до Української Греко-Католицької Церкви, попри тогочасні заборони та тиск.

Головною справою його життя став храм святого Йосафата у Шептицькому (колишній Червоноград). Будучи безпосереднім організатором та натхненником будівництва, він створив не просто архітектурну окрасу регіону, а потужний духовний осередок, де знаходили розраду тисячі парафіян. У 2025 році за вагомий внесок у життя Церкви отець Михайло був удостоєний високого звання митрофорного протоієрея.

"Служити і Богові, і народу": священник на барикадах

Отець Михайло ніколи не був "відстороненим" священнослужителем. Його громадянська позиція була гострою, чесною і безкомпромісною. Він був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності, де своєю молитвою та словом підтримував дух протестувальників.

У інтерв’ю для медіа, отець Михайло часто наголошував, що Церква не може стояти осторонь, коли вирішується доля нації:

"Служитель Церкви повинен служити і Богові, і своєму народу. Не потрібно плутати Україну з нікчемною владою", — говорив він у часи суспільних потрясінь.

Він відверто критикував політиків за "біснуватість" та відірваність від людей, зазначаючи, що український народ має неймовірну силу до спротиву:

"Забувають недолугі правителі, що гречкосії в екстремальних умовах ставали найкращими у Європі воїнами і змітали гнобителів".

Патріотизм, що передається у спадок

Родина Нискогузів стала символом жертовності для України. Весь світ облетіли кадри з Майдану 2014 року, коли онука отця Михайла, тоді ще зовсім юного Михайла Нискогуза-молодшого, по-звірячому катували силовики "Беркуту". Тоді дідусь-священник боровся за правду і справедливість для онука, а сьогодні цей юнак, вихований у любові до Бога і Батьківщини, захищає Україну на фронті зі зброєю в руках.

З 2014 року отець Михайло активно займався волонтерством, здійснював капеланське служіння та робив усе можливе для підтримки нашого війська.

Прощання з великим священнослужителем

Громада Шептицького та вся Львівщина готуються провести свого душпастиря в останню дорогу.

19 квітня о 19:00 — відбудеться Чин священичого парастасу.

20 квітня о 10:00 — Заупокійна Архиєрейська Божественна Літургія та чин похорону.

Отець Михайло Нискогуз залишив по собі не лише величний храм, а й пам’ять про те, що таке справжня гідність, незламність і любов до своєї землі.

Вічна пам'ять великому пастирю та патріоту.

Визначні цитати отця Михайла:

"Народ не збайдужів. Він готується до спротиву".

"У них один діагноз — запаморочення від “успіхів”, або опанування дияволом"».

"Ми втратили територію, але ми не втратили дух". (про події на Сході).