Напередодні Великодня українці традиційно готують кошики до освячення — із паскою, яйцями та святковими стравами. Водночас разом з усталеними звичаями до них дедалі частіше потрапляють продукти, які не мають ані символічного, ані літургійного значення. Як розповів "Твоєму місту" священник УГКЦ Роман Сковрон, освячення великоднього кошика має чітке духовне підґрунтя і не передбачає "освячення всього, що є на столі".

"У традиції українського народу важливою частиною приготування до Великодня є освячення великоднього кошика. Віряни приносять до храму святкові страви, щоб після богослужіння розділити їх у родинному колі під час великоднього сніданку", — зазначає священнослужитель.

Водночас за словами отця, саме навколо цього звичаю часто виникають хибні уявлення.

"Зміст великоднього кошика має чітке духовне та літургійне підґрунтя. Попри поширені "народні" доповнення, не всі продукти відповідають християнській традиції освячення", — каже о. Роман Сковрон.

Що має бути у кошику

Відповідно до церковної традиції, освячуються три основні групи продуктів:

Хліб — передусім паска

"Центральне місце займає паска як символ Христа, Небесного Хліба, та радості Воскресіння".

М’ясні страви

У літургійних текстах згадується ягня, однак в українській традиції його замінюють іншими виробами.

"У наших регіонах частіше кладуть ковбасу, шинку, полядвицю чи бочок. Це страви, які підкреслюють святковість трапези та водночас нагадують про жертву", — додає він.

Молочні продукти

Йдеться про сир і масло.

"Вони нагадують нам про Божу обітницю — землю, що тече молоком і медом. У християнському розумінні — це образ вічного життя", — каже священник.

Окреме місце займають крашанки та писанки — символ нового життя і перемоги над смертю.

Що люди часто кладуть даремно

За словами Романа Сковрона, сьогодні нерідко можна побачити кошики, наповнені продуктами, які не мають жодного символічного значення.

"Недоречним є додавання до кошика алкогольних напоїв — вони не освячуються і не належать до великодньої поживи", — наголошує він.

Окрім алкоголю, люди часто кладуть до кошика солодощі, фрукти, готові магазинні продукти, а іноді навіть екзотичні страви.

"Надмірне наповнення кошика або включення сучасних продуктів, що не мають символічного змісту, виглядає недоречно та віддаляє від суті обряду", — пояснює священник.

Читайте також: Від крафінів до бабусиних записників: які паски "в тренді" у 2026 році.

Символіка та сенс

Традиційно кошик накривають вишитим рушником — це не лише практична річ, а й символ праці, посвяченої Богові.

"Кошик — це не про достаток чи демонстрацію. Це про віру, вдячність і розуміння сенсу Воскресіння", — підсумовує о. Роман Сковрон.

Нагадаємо, що деякі люди навіть не здогадуються, що російська церква маскується в Україні, а також працює з українськими біженцями за кордоном. І про те, як мережа РПЦ адаптується, маскується й очікує завершення російської-української війни у програмі "Клуб експертів та експерток" проаналізував доктор богослов’я, дослідник історії церкви ХХ століття, викладач УКУ Анатолій Бабинський.