Дім Франка у Львові відкрив виставку унікального відреставрованого видання «Кобзаря» 1886 року. Унікальними елементами книги є двомовний переклад та тонко виконані гравюри Опанаса Сластіона (або Сластьона). Виставка буде доступною протягом усього тижня, після чого книга повернеться у книжкові фонди музею, повідомляє «Твоє місто».
Як розповіла завідувачка сектору книжкових фондів у Домі Франка Богдана Мелих, насправді книга містить в собі лише одну поему Шевченка – «Гайдамаки» і видана вона була роком раніше – 1885 року.

Книга побачила світ у Санкт-Петербурзі, де її планували перевидавати протягом року, створюючи ілюзію «свіжості», тому офіційною датою видання було названо 1886 рік. Рішення продавати її під брендом «Кобзаря» також була маркетинговим ходом.
Книга вийшла накладом в більш як 7000 примірників та коштувала недешево, як на той час – шість карбованців. Дмитро Яворницький, відомий український історик, який написав передмову до цього видання, скаржився, що не може дозволити собі примірник книги, до якої сам і доклався.
Цікавою є історія виявлення цього видання «Гайдамаків». За словами Богдани Мелих, книгу знайшли у фондах бібліотеки Музею Франка. Однак прослідкувати шлях книги виявилося неможливим. Єдиною підказкою залишається хіба лист Івана Франка до Михайла Драгоманова, в якому він згадує про «деякі книги [...] а іменно ілюстровані «Гайдамаки», що їх він відправляв другу. Копію цього листа також можна побачити на виставці.
Окрім того, на виставці також можна розглянути оцифровані та збільшені гравюри Опанаса Сластіона. Можна помітити деталі костюмів персонажів та елементи природи.

Сластіон змальовував пейзажі з реальних місць, про які йшлось в «Гайдамаках», витративши на створення сорока ілюстрацій – чотирнадцяти великих та кілька менших – два роки, намагаючись встигнути до двадцять пʼятої річниці зі смерті Шевченка. За словами Богдани Мелих, йому допомогла шалена на той час фінансова допомога в розмірі трьох тисяч карбованців. Для порівняння – самого поета викупили з кріпацтва за дві з половиною тисячі.
До слова, одна з ілюстрацій, що зображала жорстокі події Коліївщини, була заборонена царською цензурою.

Над оновленням книги працювали близько місяця, її повністю перепрошили. Реставраторами книги стали Богдана Крипʼякевич та Руслан Бондар. У своїй роботі Сластіон використовував дуже дорогий папір, що імітував колір слонової кості та був приємним на дотик. Окрім того, розмір книги був чималий – 43х33 см (відомий як in folio), ілюстрації відбивалися у найкращому віденському ательє. Загалом процес реставрації був дуже кропітким.
Як розповів Руслан Бондар, їм довелося повністю розшивати видання та відновлювати деякі елементи, як-от тканину в корінці книги тощо. Також реставратори замінили так званий папір тішью, який використовують для того, щоб запобігти перебиванню ілюстрацій на інші сторінки книги.
Зазначимо, що виставка триватиме протягом тижня, тому кожен охочий може оглянути особливе видання – реставровану книгу-альбом «Кобзар. Гайдамаки» 1886 року.
Катерина Чорномаз
Фото авторки
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.




