Мешканці трьох сіл на Львівщині, Зашкова, Завадова і Зарудців, скаржилися на проблеми з водою. Вони стверджували, що з ними повністю відсутня комунікація з приводу запровадження плати за водопостачання та водовідведення. Зокрема, жителі сіл заявили, що внаслідок техногенної катастрофи в селах деградація земель, поява тріщин у житлових будинках, просідання залізничного полотна Львів – Рава-Руська. Стосовно цього мешканці написали звернення в Львівську міську раду та заявляли, що вийдуть зі складу Львівської громади у разі відсутності врегулювання ситуації. У ЛКП «Львівводоканал» прокоментували це «Твоєму місту» та стверджують, що з мешканцями комунікували, а також провели перевірку якості води.

Читайте також: Мешканці трьох сіл вимагають зустрічі з Садовим, інакше вийдуть з Львівської ОТГ. Що сталося

Техногенна катастрофа через надмірне викачування води у Львів?

Жителі сіл заявили, що внаслідок техногенної катастрофи, через надмірне викачування води у Львів, в селах утворилась депресійна лійка, а це спричинило деградацію земель, появу тріщин у житлових будинках, просідання залізничного полотна Львів – Рава-Руська.

У «Львівводоканал» повідомили, що вони дійсно експлуатують свердловини, розташовані на території Зашкова, Завадова і Зарудців, однак йдеться не про надмірне чи неконтрольоване викачування води. Обсяги водозабору суворо регламентовані дозволами на спеціальне водокористування, які затверджують державні органи. Усі показники постійно моніторяться, і «Львівводоканал» запевняє, що динаміка видобутку води з роками лише зменшується.

У ЛКП зазначили, шо процес формування депресійної лійки, тобто зниження рівня підземних вод через інтенсивний забір зі свердловин, почався ще у 1970-х роках. Це пов’язано з тим, що Львів не має достатніх джерел питної води у межах міста, тож з початку заснування від 1901 року «Львівводоканал» використовував водозабори поза межами міста на віддалі від 30 до 100 км від межі обласного центру. Система водопостачання Львова складається з 7 водозаборів у різних напрямках, що об’єднують у собі 197 свердловин.

Зараз до депресійної лійки належать 11 громад, а саме Золочівська, Добросинсько-Магерівська, Новояворівська, Івано-Франківська, Рава-Руська, Городоцька, Стрийська, Жовківська, Солонківська, Давидівська та Львівська громади.

Зокрема, у «Львівводоканал» додали, що фахівці Басейнового управління водних ресурсів Західного Бугу та Сяну здійснили виїзне обстеження території у селі Зарудці. За результатами встановили, що у річці Дума є несанкціонована загата, яка спричиняє підтоплення частини приватних господарств. У звіті також зазначено, що для зменшення негативних наслідків необхідно демонтувати загату, очистити русло річки та розробити відповідну проєктно-кошторисну документацію. «Львівводоканал» стверджує, що це підтверджує, що наявні прояви підтоплення пов’язані не з діяльністю установи, а з місцевим впливом на русловий режим річки Дума.

Водночас у ЛКП підкреслили, що не мають повноважень самостійно проводити геологічні чи будівельні експертизи, однак відкриті до співпраці. Зокрема, заявили, що наразі немає офіційних висновків, які б безпосередньо пов’язували діяльність «Львівводоканалу» з «появою тріщин чи просіданням залізничного полотна». Якщо такі дослідження будуть проведені, водоканал обіцяє взяти в них участь і врахувати їхні результати у подальшій роботі.

Плата за водопостачання та водовідведення

Мешканці заявили, що вони нібито не отримали інформацію про запровадження плати за водопостачання та водовідведення, яке раніше було безкоштовним.

«Львівводоканал» стверджує, що працював над цим питанням разом із профільним міністерством та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Позиція регулятора була такою, що вода не може бути безкоштовною. Відповідно до законодавства, з кожним споживачем має бути укладений договір на постачання води, і вона повинна оплачуватися.

Читайте також: Що таке депресійна лійка і чому вода з крана не може бути безкоштовною. Пояснення «Львівводоканалу»

«Тут важливо розуміти, що це не просто питання безкоштовності чи пільговості, а питання ефективного господарювання. Статистика показує, що водоспоживання в селах, які отримували безкоштовну воду, у десятки разів перевищує споживання в селах, де люди звикли оплачувати послугу. Якщо середньостатистичне домогосподарство у селі, що платить за воду, споживає 10–15 кубометрів води на місяць, то у селах депресійної лійки цей показник подекуди становив 80–150. Очевидно, що така ситуація більше не могла продовжуватися», – йдеться у відповіді на запит.

У «Львівводоканалі» кажуть, що неодноразово надсилали офіційні листи з вимогою впорядкувати водоспоживання, укласти договори та перейти на облікове й оплачуване постачання води відповідно до чинного законодавства. Впродовж цього часу проводилися численні зустрічі, консультації, обговорення та роз’яснювальні кампанії, однак, як заявляє водоканал, частина мешканців продовжує ігнорувати необхідність юридичного врегулювання питання водопостачання.

Зокрема, упродовж вересня та жовтня 2024 року представники ЛМКП «Львівводоканал» провели серію зустрічей з усіма 11 громадами, на території яких розташовані населені пункти, що входять до зони депресійної лійки водозаборів підприємства. Метою зустрічей було роз’яснення ситуації із водопостачанням та підготовка мешканців до переходу на договірні відносини з водоканалом.

На зустрічах були присутні представники місцевого самоврядування, представники «Львівводоканалу» та мешканці, яких стосується проблема зниження рівня води у криницях через централізований забір води для Львова.

Що зробив «Львівводоканал» після звернення мешканців

У зв'язку з цією ситуацією «Львівводоканал» брав участь у зустрічах із представниками громад та місцевого самоврядування.

«Ми надали всю запитувану інформацію, пояснили технічні аспекти нашої діяльності та запропонували механізми подальшого моніторингу. Зокрема, у відповідь на скарги щодо якості питної води у лютому–березні 2025 року було проведено низку лабораторних досліджень якості питної води у населених пунктах Зашків, Зарудці та Завадів. Відібрані проби досліджувалися як у лабораторії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, так і в хімічній лабораторії ЛМКП «Львівводоканал»», – йдеться у відповіді на запит.

Місця та дати відбору проб:

• Зашків, магазин «Бригада» — 18.02.2025 та 17.03.2025
• Зашків, вул. Коновальця — 17.03.2025
• Зашків, вул. Зарічна, дитсадок — 18.02.2025
• Зарудці, вул. І. Франка, житловий будинок і кран — 17.03.2025 і 19.03.2025
• Завадів, вул. Шевченка, колонка — 17.03.2025

Основні результати:

• Фізико-хімічні показники: усі відібрані проби відповідали нормативам за кольором, запахом, смаком, прозорістю, жорсткістю, pH, вмістом хлору, заліза, нітратів, аміаку та інших показників.
• Мікробіологічні показники: не виявлено загальних коліформ, кишкової палички (E.coli) та ентерококів; загальне мікробне число не перевищувало норматив (<50 КУО/см³).

Висновок лабораторій:

• Якість води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 та чинному санітарному законодавству України.
• Вода безпечна для споживання.

Нагадаємо, пів століття мешканці одинадцяти громад довкола Львова отримували воду безкоштовно. Та з 2025 року ситуація змінилася – тепер їм доведеться платити за водопостачання. Про те, як виникла депресійна лійка, чому безкоштовна вода – це ілюзія, скільки насправді коштує її постачання та чому новий тариф для цих громад – навіть вигідний, пояснює директор ЛМКП «Львівводоканал» Дмитро Ванькович. Читайте за посиланням.

Юлія Кметик

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.