Основні принципи ідеї 15-хвилинного міста

Мета створення 15-хвилинного міста – комфорт життя всіх без винятку мешканців. Основні принципи концепції Карлоса Морено такі:

• близькість інфраструктури – передбачається, що кожен мешканець може отримати всі необхідні послуги в межах 15-ти хвилин пішки або на велосипеді від місця свого проживання. Це заощаджує ресурси людини та зменшує її залежність від не завжди екологічного транспорту;
• різноманітність – ідеться про багатофункціональність міських кварталів, в яких можна жити, працювати, вчитися, відпочивати і розважатися без потреби дістатися так званих ділового чи культурного центру міста;
• середньоповерхова забудова із щільністю, що залишає місце для громадських і зелених просторів, а також зменшує навантаження і витрати на інфраструктуру;
• інклюзивність і цифрова інтеграція – тут ідеться про рівний доступ до всіх міських послуг без огляду не лише на фізичні можливості людей, а й на рівень доходу, вік тощо. Окрім безбар’єрності тут ідеться про сприяння соціальній взаємодії та про цифрові технології, що позитивно впливають на досвід міського життя.

Яким чином, на думку Карлоса Морено, ці принципи мають втілюватися в життя сучасних міст? По-перше, ідеться про безпеку пересування завдяки розвиненій мережі пішохідних і велосипедних доріжок, якісним тротуарам та освітленню. Тут також важливо зменшити автомобільний трафік та надати перевагу громадському транспорту, що може доповнювати пішохідні маршрути в разі потреби.

По-друге, кожен район повинен мати свої школи й садочки, магазини, офіси, медичні заклади та культурні центри. В такому районі мешканець має місце для ранкової пробіжки, його діти навчаються в школі поблизу дому, він може дістатися до офісу чи коворкінгу за щонайбільше 15 хвилин, а після роботи може сходити з сім’єю на закупи чи в кіно або на майстер-клас. Для цього, зокрема, слід переглянути призначення громадських будівель – чи можуть вони виконувати більше, ніж одну функцію?

По-третє, 15-хвилинне місто впливає на розвиток локальної економіки. Ідеться про те, щоб не їхати в ресторан чи кав’ярню в центрі міста, а мати улюблені біля дому, не шукати необхідний товар чи послугу в іншому районі, а мати під рукою. Цьому можуть сприяти невеликі магазини, кафе, освітні центри для дітей і дорослих в кожному районі. Це покращує загальний добробут всіх мешканців.

Виглядає чудово, чи не так? Ідею 15-хвилинного міста Карлоса Морени підтримали різні світові організації, як-от, програма ООН зі сприяння сталого розвитку населених пунктів, Кліматична мережа глобальних міст С40, Всесвітній економічний форум тощо. Її реалізація розпочалася в десятках міст по всьому світу.

Приклади розвитку 15-хвилинних міст у світі

Концепція Карлоса Морено, за яку він отримав низку відзнак, втілюється в Буенос-Айресі, Едмонтоні, Мельбурні, Шанхаї, Сеулі тощо. Найбільш яскравий приклад – Париж.

Анн Ідальго, очільниця паризької мерії, під час виборчої кампанії у 2020 році заявила про плани втілення концепції 15-хвилинного міста. Після перемоги на виборах вона одразу взялася за виконання обіцянки.

Передусім в Парижі переглянули функціональність громадських закладів – так школи стали локальними магнітами в районах. Ідеться про те, що їхні приміщення після шкільних занять і на вихідні перетворюються на громадські центри для мешканців різного віку, а території частково стали парками для всіх сусідів.

Окрім того, в Парижі розвивається велоінфраструктура, а частина автомобільних паркінгів має бути перетворена в зелені зони, дитячі майданчики, місця для дозвілля тощо.

В іспанській Барселоні мають свій підхід до перевірки теорії Карлоса Морено. Тут експериментують з так званими суперкварталами, в які об’єднують кілька житлових блоків. У такі суперквартали не можуть заїхати сторонні автомобілі, а на перекритих дорогах створюють пішохідні зони, місця для занять спортом, відпочинку старших мешканців і забав малечі.

Барселонський експеримент цікавий тим, що не потребує значних грошей, а за умови, якщо щось піде не так, все легко повернути назад.

В італійському Мілані підійшли до втілення концепції з точки зору доступності роботи – для цього тут створюють спеціальні хаби в різних районах. Також ідеться про пішохідні зони або зони, де швидкість автомобілів суттєво обмежена. На звільнених від автомобілів площах створюють зелені острівці, ставлять лавки та столи для пінг-понгу.

Кожне місто відрізняється від іншого, тож і підходи до втілення концепції різні – часом ідеться про 10 чи 20 хвилин. Проте суть одна – безпечне, доступне і зелене місто.

Розумні перестороги і теорія змови

Було б чудово, якби все було так просто! Та концепція Карлоса Морено й подібні ідеї його прихильників піддавалися критиці, щоправда, більше схожій на теорію змови. Так, владі закидали бажання контролювати людей, заборону на пересування та навіть створення сучасних «гетто», стимуляцію сегрегації, сповідуванні комунізму тощо. Пожвавила конспірологічні теорії й підтримка концепції низкою світових організацій – мовляв, це змова «світового уряду» для «контролю над масами».

Утім, окрім кумедних звинувачень конспірологів, є і реальні перестороги, що можуть бути актуальними для деяких міст. Наприклад, ідеться про близькість роботи до помешкання. Цю ідею не завжди можна втілити, особливо, якщо специфіка роботи не передбачає її виконання онлайн або це вузькоспеціалізована робота. Проте тут на допомогу можуть прийти розвинені мережі велодоріжок та громадського транспорту.

Концепція, що пропонує позбуватися машин на користь пішоходів, може не подобатися багатьом автомобілістам. Хоча це може бути лише питанням іншого досвіду та психології.

Ще одна можлива проблема – покращення життя в одних кварталах може призвести до погіршення в сусідніх. Наприклад, в Барселоні з її суперкварталами були випадки, коли після покращення комфорту в районі суттєво зростали ціни оренди і люди з меншими доходами мусили виїжджати. Водночас в сусідніх кварталах ціна на нерухомість падала, адже люди хотіли переїхати в суперквартали поблизу.

Сам Карлос Морено погоджується, що подібний дисбаланс можливий. Аби його уникнути, вважає науковець, слід передусім продумати про доступну для всіх мережу послуг та дозвілля, а вже після цього – облаштовувати пішохідні зони та перетворювати паркінги на парки. Щоби пазл склався, державі і муніципалітетам варто також подбати про доступне житло.

Власне, концепція 15-хвилинного міста є мультидисциплінарною і планування змін відповідно до неї передбачає роботу фахівців з різних галузей. Тут недостатньо закрити дорогу і посадити дерево.

Ще трохи аргументів «за»

Ось перелік плюсів життя в кварталі за концепцією 15-хвилинного міста та що це означає для спільноти:

• менше автомобілів під вікнами – чистіше повітря;
• більше зелених зон – більше фізичної активності;
• громадські простори сприяють соціалізації та відчуттю безпеки на вулицях;
• соціально активні люди більш відповідальні за свій район і схильні контролювати владу;
• освіта і робота біля дому – це економія часу та нервів;
• люди, які ходять пішки, почуваються більш щасливими за тих, хто стоїть в автомобільних заторах (знайоме відчуття, еге ж?).

Чи можливо це в Україні?

Відповідь на це питання передусім залежатиме від далекоглядності влади на місцях, її готовності залучати фахівців з різних галузей та правильно комунікувати з мешканцями міст.

Деякі українські міста будуть відбудовуватися наново через руйнування, завдані російською армією. До цього варто готуватися вже зараз і концепція 15-хвилинного міста може стати в нагоді.

В Україні є міста, орієнтовані на промисловість і тут, імовірно, буде інший підхід, ніж у містах, що зосереджені на роботі технологічних компаній або туризмі.

Деякі приклади втілення концепції 15-хвилинного міста існують в Україні вже. Наприклад, ідея створення «зелених коридорів» у Львові, розвиток міської велоінфраструктури, заміна громадського транспорту на більш комфортний та екологічний, ініціативи зі створення гіперлокальних спільнот, громадський бюджет, розвиток бібліотечних мереж як громадських та освітніх центрів для мешканців району тощо.

Як щодо вертикального міста?

З реалій українських міст неможливо витіснити щільну багатоповерхову забудову. Хоча, теоретично, такі квартали не відповідають критеріям 15-хвилинного міста, у своїй книзі Карлос Морено говорить, що в певному сенсі вони все ж прагнуть бути такими. Це просто вертикальне 15-хвилинне місто.

Власне, саме сучасні житлові квартали часто будуються за принципом «місто в місті». Тут є закриті від машин двори, необхідна для щоденного побуту комерція, садочки та освітні центри, медичні лабораторії та кабінети, зелені та відпочинкові зони тощо.

Водночас квартали новобудов часто змінюють обличчя району на краще не лише зовнішньо, а й з точки зору безпеки. Ідеться про будинки, що зводяться на території колишніх промислових підприємств, закинутих будівель та інших об’єктів, що мешканці зазвичай обходять стороною.

Також такі нові квартали посеред існуючої забудови спонукають розвиватися локальний бізнес, що, в свою чергу, розширює спектр послуг для мешканці всього району. Окрім того, забудовники можуть вкладатися і в інфраструктуру району, а не лише свого житлового комплексу, адже розуміють, що комфортні умови збільшують привабливість житла.

***

Час у сьогоднішньому світі прискорився так, що ми не завжди за ним встигаємо. Тож мати свій острівець уповільнення, спокою та спілкування – необхідний і безцінний ресурс для багатьох українців. Саме концепція 15-хвилинного міста може стати відправною точкою для сталої відбудови України після війни та перегляду в плануванні наших міст за умови міждисциплінарного підходу та якісної комунікації з мешканцями цих міст.

До того ж, приклади в наших містах вже є. Чимало пішохідних зон створюються в різних містах України - Львові, Івано-Франківську, Києві, Дніпрі, Одесі. Деякі з цих проєктів починалися з перетворення вулиці на пішохідну лише на вихідні, а згодом стали повноцінними зеленими оазами для людей, а не машин. Львів навіть увійшов у топ-30 15-хвилинних міст світу серед 10 тис. міст, пішохідну доступність яких розрахували італійські науковці.

Експерти з нерухомості зазначають, що в Україні концепцію 15-хвилинного міста здебільшого реалізовують в нових житлових комплексах, найчастіше - в передмістях. Одним з яскравих прикладів такої забудови є проєкт City від івано-франківської компанії blago. Окрім комерційної, спортивної та відпочинкової інфраструктури, в цьому кварталі заплановані підземні дороги та прогулянкова зона площею 50 тис. м2.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.