З початку повномасштабного вторгнення Україна переживає хвилі демобілізації. Хоч офіційної статистики щодо загальної кількості демобілізованих немає, лише у 2024 році понад 30 тисяч військових повернулися до мирного життя. Паралельно, за даними Міністерства юстиції, кількість зареєстрованих розлучень у 2024 році зросла на 42,2%, досягнувши 34 290 випадків. Ці цифри сигналізують про потребу в глибшому суспільному діалозі щодо підтримки родин військовослужбовців.
Повернення чоловіка, який тривалий час був на війні, часто пронизана змішаними емоціями. З одного боку, гордість за людину, яка захищала країну, з іншого – тривога, адже партнер повертається «іншим».
Цей «інший» – людина з новим досвідом, часто травматичним, із психофізичним виснаженням та потребою в адаптації. Зустріч після тривалої розлуки не завжди означає повернення до колишньої гармонії партнерства.
Клінічна психологиня Вероніка Саніна описує типовий сценарій:
«У фазі зустрічі й перших тижнів адаптації дружина може почуватися покинутою, хоч фізично партнер вже поруч. Спілкування не налагоджується, він відсторонений, думками – ще серед побратимів. Часто немає слів, щоби пояснити внутрішній стан. Невисловлені думки можуть бути: «Я не відштовхую, я так захищаю наші стосунки», або «я все ще люблю тебе, але переживаю стрес», – а жінка в цей момент думає «якщо ми не говоримо – я почуваюся ізольованою».
У таких парах потреба в близькості – однаково сильна, але різна. Один з партнерів зазнав травматичних подій, фізичних ушкоджень, нестачі сну та їжі, постійної розумової напруги. Партнерка хоч і жила у більш безпечних та комфортних умовах, проте також страждає від тривоги, самотності й невизначеності.
«Пара, яка тривалий час існувала паралельно, але на відстані, після возз’єднання часто почувається як двоє незнайомців, що випадково опинилися під одним дахом. Виникають сварки, нерозуміння, як ініціювати розмову, а прагнення одного з партнерів до зближення – лише посилює відчуття дистанції в іншого. Емоційне напруження може спричинити холод і відчуження», – пояснює Вероніка Саніна.
Багато військових не бажають і не можуть ділитися досвідом. Принцип «те, що було в частині, залишається в частині» є способом психологічного самозахисту. Вони не розкажуть про деталі військових операцій, про понівечені тіла загиблих товаришів, не пояснять, чому їм у мирному житті складніше, ніж на фронті. Перехідний етап реінтеграції часто стає викликом навіть для найстійкіших.
«Коли партнери не можуть знайти спільну мову, з’являється бажання звинувачувати одне одного. Але важливо пам’ятати: джерело болю – не людина поруч, а обставини. Війна. Тривога партнерки, яка не зникла, а трансформувалась у підозру чи роздратування. І страх вразливості у самого військового: відкритість може викликати нову хвилю болю», – наголошує психологиня Вероніка Саніна.
Коли чоловік ризикує проявити вразливість, але не зустрічає розуміння – симптоми ПТСР або депресії можуть посилюватись. Щоб цього не сталося, обом партнерам потрібна підтримка. Нижче є кілька важливих порад від Вероніки Саніної про те, що потрібно партнерам-військовим:
- Право на свої емоції. Партнерці важливо визнавати почуття чоловіка, навіть якщо не погоджується з його поведінкою. Це не означає схвалення агресії чи відстороненості, але це крок до співпереживання.
- Безпечне середовище. Поруч мають бути люди, які не змушують говорити, але готові слухати, якщо він захоче. Обговорення почуттів – важлива частина зцілення.
- «Ні» – повне речення. Відмова від участі в гучних подіях, уникання незручних розмов – теж спосіб захисту. Дозвольмо чоловікам говорити «ні», не вимагаючи пояснень.
- Валідизація досвіду. Прийняття себе починається з того, що інші приймають тебе. Сказати «Я не знаю, що ти пережив, але я поруч» – іноді найкраще, що можна зробити.
Війна роз'єднує не лише фізично. Але вона не має остаточно руйнувати те, що було побудоване в мирі. Шлях повернення – важкий для обох. Але коли поруч є довіра, терпіння і бажання почути – цей шлях може стати початком нового, ближчого етапу стосунків.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
