Українські будівельні норми для трамваїв і тролейбусів сповнені необґрунтованих обмеженнь, які роблять розвиток електротранспорту надто дорогим або взагалі неможливим. У Європі ж — правила значно гнучкіші. Про це йдеться в аналітичному звіті громадської організації Vision Zero, авторами якого є транспортні експерти Віктор Загреба та Антон Гаген.

Експерти наголошують: вимоги українських ДБНів не враховують специфіку легкорейкового транспорту.

• Надмірні відстані: заборонено прокладати трамвайні лінії ближче ніж 20 м від житлових будинків. Це блокує можливість відновлення історичних маршрутів. Наприклад, у Львові неможливо повернути трамвай на вул. Коперника, де він колись курсував.

• Тільки дві колії: українські норми вимагають будувати виключно двоколійні лінії, хоча в Європі часто використовують одноколійні. У Чехії одна така лінія з’єднує Ліберець і Яблонець.

• Жорсткі радіуси поворотів: мінімальний радіус кривих колії — 200 м, як у метро. Для трамваїв це завелике. В Італії допустимий радіус — 40 м, у Швейцарії трамваї успішно проходять криві з радіусом 45–50 м.

• Зайва ширина смуги: в Україні на трамвайну лінію треба мінімум 7 м землі, що значно підвищує витрати.

• Заборона перетинів із залізницею: через це у Чернівцях довелося скасувати маршрут батарейного тролейбуса, який з’єднував дві лінії, бо він перетинав колію.

• Несумісність мереж: одночасна робота трамваю та тролейбуса на одній вулиці майже неможлива, бо тролейбусна мережа вимагає 4 смуги руху. У Львові це блокує розвиток сполучень через центр.

• Рухомий склад: обмеження на ширину трамвайних вагонів (до 2600 мм) і довжину (до 18,75 м) не відповідають сучасним реаліям. У Європі поширені ширші й довші трамваї та тролейбуси.

• Безбар’єрність: замість гнучких рішень (високі платформи для вагонів із високою підлогою) українські норми вимагають обов’язково мати низьку підлогу, навіть частково.

У Європі ж норми значно простіші й орієнтовані на практику. У Чехії ключова вимога — щоб колія витримувала навантаження та дозволяла швидкість від 30 км/год. В Італії параметри визначаються характеристиками рухомого складу, а не жорсткими цифрами.

Шум також регулюється інакше: не вводяться заборони, а пропонуються різні інженерні рішення — від гумових накладок на рейки до шумопоглинаючих вікон у будинках.

Vision Zero вже не вперше звертає увагу на застарілі та невиправдано жорсткі норми в інфраструктурі. Раніше організація публікувала дослідження про будівництво мостів в Україні, де з’ясувалося, що їхня вартість у середньому на 47,9% вища, ніж у Польщі, а параметри — надмірні.

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наш Facebook.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.