Львівський університет

27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі, на мальовничій Дрогобиччині, народився Іван Франко.

Після закінчення Дрогобицької гімназії він вступив до Львівського університету на філософський факультет. Тут він вивчав класичну філологію та українську мову і літературу.

Варто зазначити, що з 1851 р. Університет містився у будинку на вул. Миколая (нині вул. Грушевського). У теперішнє приміщення, яке раніше було Будинком Галицького сейму, його перенесли лише у 1923 році

Сьогодні Львівський національний університет носить назву Івана Франка.

Фото з сайту університету

В'язниці

Львівський університет Франко так і не закінчив. У липні 1877 р. його заарештували через зв'язки з Михайлом Драгомановим, «якого галицька поліція вважала головою якоїсь таємної міжнародної соціалістичної організації», — як пише «Наше слово». Після 7 місяців ув’язнення, Львівський суд засудив Івана Франка на 9 місяців тюрми.

Відбував покарання молодий студент у в'язниці на вул. Баторія, 5 (зараз – вул. Князя Романа, 3). “Про це свідчить встановлена 1972 року меморіальна таблиця (скульптор Анатолій Галян, архітектор Мирон Вендзилович)», – зазначають на сайті «Фотографії старого Львова».

Раніше на місці був Монастир Кармелітів взутих із Костелом Святого Леонарда. Крайовий повітовий суд з в’язницею тут діяв з 1870-х по 1889 рік. У 1991 р. все знесли, після чого побудували Будинок Крайового Суду.

Другий арешт Франка відбувся у 1880 році у Коломиї, де він був під арештом 3 місяці через потім недоведене порушення паспортного режиму.

Третій арешт спіткав письменника вже у Львові у 1889 році. Тоді він вже був одружений з киянкою Ольгою Хоружинською. До подружжя приїхали київські студенти, які хотіли познайомитися з життям на Галичині, зокрема з інтелектуальним середовищем. Польська влада запідозрила їх, разом з Франком, у шпигуванні на користь росії. Арешт тривав 3 місяці. Підозрюваних відпустили, бо не знайшли доказів провини.

Про цей період Франко написав у «Тюремних сонетах».

Арештовані перебували у «Бригідках» на сучасній вул. Городоцькій, 20. До 1782 р. тут діяв монастир для дівчат зі шляхетних родин. Також на території був збудований костел-каплиця Святого Апостола Петра.

У 1785 р. монастир ліквідували і перетворили у в'язницю, яка діє досі і вважається найстарішою в Україні.

Квартири

За час перебування у Львові, Іван Франко змінив не одну квартиру.

Перше житло, яке він знімав ще студентом разом з товаришем Михайлом Павликом, знаходилося у «Бойківській кам’яниці» на Галицькій площі, 7, що досить символічно, оскільки сам письменник походив з Бойківщини. Будівля до наших днів не збереглася, бо у 1902 р. на її місці спорудили новий будинок.

У 1877 р. до першого арешту Франко жив у невеликій кімнатці в прачки Йосифи Федоровички на площі Бенедиктинській, 1 (тепер – вул. Вічева).

Після звільнення він знову поселився у Павлика на вул. Кляйнівській, 4 (нині – вул. Каменярів). Квартира слугувала не тільки житлом, а й редакцією «Громадського друга».

Пізніше протягом довгого часу у письменника не було постійного житла у Львові. Деякий час у Василя Напірного – на вул. Ліндого, 3.

Читайте також: Франкові адреси у Львові: як змінювались помешкання Каменяра

Будинок Франків

У 1901 р. Іван Франко купив земельну ділянку на окраїні Львова (зараз вул. Івана Франка,152) . Вже у наступному році Франки почали жити у своєму будинку. Тут письменник прожив останні 14 років свого життя.

Після смерті чоловіка Ольга Хоружинська почала здавати кімнати у оренду.

А вже у 1940 р. вілла стала Музеєм. Першим директором — Петро Франко, наймолодший син у сім'ї.

1991 року Львівському літературно-меморіальному музеєві Івана Франка було передано сусідній будинок на вул. Івана Франка, 150.

Зараз Дім Франка складається з двох будівель і двох просторів просто неба:

• Вілла Івана Франка – двоповерховий будинок, де відтворено побут Франків;
• Дім муз — колишня вілла польського магната Антонія Ув’єри, тут проводять різноманітні заходи та виставки;
• Галявина «Під грушкою» — майданчик просто неба для публічних заходів;
• Сад муз Франка — арт-простір для творчості поруч з віллою Ув’єри.

Фото: Дім Франка

Наукове товариство імені Шевченка

Іван Франко брав активну участь у діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Зокрема, у 1898-1901, 1903-1912 рр. він був керівником Філологічної секції товариства.

У 1898 р. НТШ купило будинок на вулиці Чарнецького, 26 (нині Винниченка, 26). Також воно отримало складське приміщення у будинку «Просвіти» на пл. Ринок, 10. “Окрім того Товариство орендувало приміщення на вулиці Академічній (нині проспект Шевченка, 8, де розташована відновлена книгарня НТШ). Друкарня спочатку розташовувалася у внутрішньому подвір'ї банку, згодом її перенесли у внутрішнє подвір'я на Академічній, 8. Причому адміністрація друкарні часто змінювала адресу», – пишуть на сайті «Центру міської історії».

Зараз будинок Наукового товариства імені Шевченка розташований на вул. Генерала Чупринки, 21.

Притулок УСС

Взимку 1915 р. здоров'я Івана Франка значно погіршало. З сім’ї вдома нікого не залишилося, бо дружина перебувала у психіатричній лікарні, два сини воювали, а донька не могла виїхати з Києва через події Першої світової війни. Деякий час ним опікується 16-річний племінник.

Щоб допомогти, друзі письменника привели Франка у шпиталь Українських Січових Стрільців, де його оточили опікою. Притулок знаходився на вул. Петра Скарги, 2а (тепер вул. Є. Озаркевича) у Дяківській бурсі біля підніжжя Святоюрської гори.

У радянський час будівлю значно видозмінили і від старої Дяківської бурси майже нічого не залишилося.

Пам'ятник на Личаківському

Іван Франко помер 28 травня 1916 року. Відчуваючи смерть, завдяки допомозі племінника, покинув шпиталь і подався до рідного дому.

Поховали діяча у чужій вишитій сорочці та у “позиченій” могилі. Перепоховали Франка через 10 років на Личаківському кладовищі.

Могила з пам'ятником Каменяреві знаходиться на полі №4.

Парк Франка

Зараз поруч з Університетом Франка розташовано однойменний парк. Франко також у ньому бував, хоча тоді він називався «Поєзуїтський сад».

«Парк ім. І. Франка. 28 грудня 1879 р. молодий письменник був учасником загальноміських зборів робітників у парку, який тепер носить його ім’я», – пишуть на Освіта.UA.

Фото з Вікіпедії

Іван Франко залишив у Львові не лише пам’ять про себе, а й цілу низку місць, що нагадують про його життя і боротьбу. Пройшовши цими адресами, можна побачити не лише історію Каменяра, а й відчути дух міста, яке стало його домом.

Вікторія Лесів

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.