У соцмережах обговорюють, чи варто спрямовувати зібрані кошти на відновлення закладу, чи передавати їх на підтримку Збройних сил України. Ситуація викликала публічні обговорення, опитування та суперечки між користувачами.
Що сталося з кав’ярнею
Кав’ярня Hogo відкрилася на вулиці Спаській, 6 напередодні масованої російської атаки 23 травня. Заклад позиціонує себе як простір specialty-кави та чаїв, а також "mental health bar".
У ніч на 24 травня внаслідок удару РФ постраждали вікна та приміщення закладу. Власники повідомили, що після обстрілу продовжили роботу та почали частково обслуговувати відвідувачів, попри пошкодження.
Читайте також: "Лук’янівка пахне гаром, але продовжує жити". Репортаж із району, який пережив одну з найстрашніших атак на Київ
Згодом вони відкрили збір коштів на відновлення, а також заявили про запуск ініціативи "підвішена кава" для відвідувачів.
Паралельно у соцмережах почала активно поширюватися інформація про збір на суму понад 1,5 млн грн, що спричинило хвилю обговорень і критики з боку частини користувачів.

Позиція Олега Гороховського
Бізнесмен Олег Гороховський публічно заявив, що готовий допомогти з відновленням закладу, однак водночас звернув увагу на дискусію довкола збору коштів.
Читайте також: Кияни вимагають відбудови Лук’янівського ринку після масованого обстрілу
Пізніше Гороховський ініціював голосування, запропонувавши вирішити, куди спрямувати кошти — на відновлення закладу чи на потреби ЗСУ. Він зазначив, що для зміни рішення потрібна "конституційна більшість" у 75% голосів.
Реакція власників Hogo
У самій кав’ярні заявили, що не очікували настільки великого суспільного резонансу. Після хвилі обговорень у соцмережах власники подякували за підтримку та заявили про намір частину коштів спрямувати на благодійність.
Читайте також: На місці ракетного удару на Дегтярівській знайшли рештки тіла: у Києві проведуть ДНК-експертизу для встановлення особи загиблої
Також вони зазначили, що планують підтримати родини працівників ДСНС, які загинули внаслідок війни, однак формат і деталі ще опрацьовують.
Обурення та дискусія у соцмережах
У Threads та інших соцмережах частина користувачів розкритикувала збір, зазначаючи, що заклад уже отримав значну суму коштів і публічну підтримку.

Користувачі писали, що пріоритетом має залишатися допомога ЗСУ, а також звертали увагу на різні підходи до зборів у схожих випадках постраждалого бізнесу.

Водночас інша частина аудиторії наголошує, що відновлення малого бізнесу після обстрілів також є важливою складовою стійкості міста.
Наслідки масованого повітряного терору
Нагадаємо, у ніч на 24 травня російські війська здійснили масований удар по Києву із застосуванням 90 ракет різних типів, серед яких було 36 балістичних, а також близько 600 ударних безпілотників.
Основними цілями ворога стали звичайні житлові будинки, школи, об'єкти водопостачання, один із найстаріших продуктових ринків столиці, а також будівлі транспортної мережі, включно з вестибюлями станцій метро "Лукʼянівська" та "Хрещатик".
Читайте також: У столиці через ворожу атаку зазнали пошкоджень об’єкти транспортної інфраструктури
Окремих масштабних руйнувань зазнала історична спадщина міста в центрі та на Подолі. Вибуховими хвилями пошкоджено будівлю Міністерства закордонних справ, Національний художній музей та офіс німецького медіа ARD.
Читайте також: Нічна атака на Київ: зруйновано музей "Чорнобиль", пошкоджено МЗС та історичні пам’ятки
Практично повністю зруйновано Національний музей "Чорнобиль", який лише наприкінці квітня 2026 року завершив масштабну реставрацію до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС, відновивши унікальну пожежну каланчу 1910 року побудови.






