У Львові розпочинають підготовку до реконструкції копця Люблінської унії в парку «Високий Замок». В міськраді заявили, що це необхідно, бо штучний насип, якому понад 125 років, поступово руйнується через відсутність належного водовідведення. Міська влада замовила проєктно-кошторисну документацію, щоб запобігти подальшій руйнації та забезпечити безпеку відвідувачів.

За даними ЛМР, насипання копця почали у 1869 році, а завершили у 1900-му. Роботи проводили без облаштування системи водовідведення, тому схили протягом десятиліть руйнувалися від дощів, талого снігу та рослинності.

«Якщо б зараз копець був відкритий, його експлуатація не була б безпечною для відвідувачів», – пояснили у мерії.

Археолог та доктор історичних наук Микола Бандрівський нещодавно провів у Львові лекцію, на якій побувало «Твоє місто». Він розповів, що приховано під землею давнього Львова та зокрема про те, навіщо взагалі насипали копець на Високому Замку.

«Копець – типовий «маркер» окупаційної культури. У Польщі їх насипали у різних містах, щоб позначити свою присутність. Тож цей копець – такий самий символ окупації, як пам’ятник Леніну перед Оперним театром в радянські часи. Так само копець Унії – маркер польської окупаційної культури», – зазначив він.

Читайте також: Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді

За його словами, у XIX столітті насипання проводили за умов обмежених технологій, використовуючи ґрунт безпосередньо з території давнього городища.

«Руйнували стіни й вали давньоукраїнської твердині, щоб насипати символ польської державності», – розповів він.

Бандрівський додав, що очевидець робіт Антоній Шнайдер із Золочева, німець за походженням, щодня приходив на місце насипання копця і збирав артефакти, які знаходили робітники. У його колекції опинилися уламки кераміки, монети та різні предмети побуту.

Серед них були й два людські черепи: один із наконечником стріли в очниці, інший із пробоєм у скроні від татарської стріли. Усі ці речі він згодом передав у бібліотеку Оссолінських.

Через ці роботи фактично були знищені залишки мурів давньоруської твердині – Високого Замку. Проте під самим копцем збереглася потужна оборонна вежа-донжон діаметром 10–12 і з мурами понад два метри завтовшки.

Як зазначає Микола Бандрівський, такі споруди свідчать про силу та розвиненість укріплень давньоруського замку на Високій горі.

Детальніше про таємниці Кайзервальду, Старого Знесіння, Високого Замку та центру Львова – про невидиму історію, справжнє розташування українського катедрального собору й давні часи, коли серце міста було виключно українським, читайте – за посиланням.

Анастасія Лаврук

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.