Художник-аматор, за професією військовий, Франц Герстенбергер, проживаючи деякий час у Львові, зафіксував на своїх акварелях Львів та львів’ян 19 століття. Ці твори надійшли у Львівський історичний музей у 1940 році з колекції Музею ім. князів Любомирських. Ними поділились на Facebook-сторінці музею.

Там пишуть про дві роботи Франца Герстенбергера:

«Контракти у Львові у 1806 році» і «Редута у Львові у 1805 році» представляють важливі світські події, які відбувалися у Львові кожного року, починаючи від свята Трьох королів – 6 січня, а з 1798 року – з 1 січня, в редутовій залі Францисканського костелу (нині не існує, а раніше він розташовувався за сучасною адресою Театральна, 15 та був знищений у 1848 році).

«Контракти»

«Контракти» були своєрідною торгово-економічною біржею, на яку з’їжджалися підприємці з Галичини та з-за кордону з метою укласти вигідну угоду, а ввечері розважитися на балах, які влаштовувалися з цієї нагоди.

Читайте також: Відпочивали тут ще майже 200 років тому. Як нині живе курортне місто на Львівщині

На акварелі «Контракти» зображено великий редутовий зал, який по периметру стін прикрашає довгий ажурний балкон, а зі стелі опущені кришталеві люстри. У залі велика кількість шляхтичів, які спілкуються між собою.

«Редута»

«Редута» відбувається у тій самій залі, але у вечірню пору. На балконі грає оркестр, у залі – жінки і чоловіки у модних нарядах і костюмах.

«Зал театру в костелі Францисканів»

Акварель «Зал театру в костелі Францисканів», створена у 1805році, представляє інтер’єр театру у Львові, який функціонував з 1792 до 1848 року у колишньому костелі Францисканів. На першому плані – глядачі, які стоячи дивляться виставу. На другому плані, у центрі, сцена, яка має вигляд довгої галереї з напівкруглими склепіннями. Над сценою – герб Австрійської імперії: чорний орел, на грудях якого червоний щит з білим поясом та ініціалами імператора Франца ІІ. Праворуч – герб міста у круглому картуші. На сцені – артисти під час вистави «Медея» П. Корнеля. Зала театру мала на двох поверхах 36 лож, розміщених у два яруси, 114 крісел, а також по 200 стоячих місць у партері та на галереї. Вистави спочатку ставили лише німецькою мовою.

Згодом директор театру Г. Булла залучив до співпраці видатного польського актора й режисера В. Богуславського. У 1796 – 1798 він роках керував двома театрами: австрійським і польським. Отримав дозвіл від австрійської адміністрації щорічно ставити 40 вистав польською мовою. Після відкриття Театру Скарбка цей Старий або Німецький театр, як його тоді називали, перетворили на концертну залу. Останній спектакль відбувся тут 18 березня 1842 р. Вхід до сучасного театру був з теперішнього проспекту Свободи (збереглася вхідна арка, а сам вхід уже закладений цеглою). Театр був зруйнований під час революції 1848 року.

«Прогулянка Нижніми валами у Львові у 1807 році»

Акварель «Прогулянка Нижніми валами у Львові у 1807 році» показує як виглядав сучасний проспект Свободи (парна сторона) на початку ХІХ ст. Тоді ця частина Львова називалася Нижні вали і була місцем прогулянки львів’ян. На передньому плані – правий берег річки Полтви, помережаний трьома стежками, які вели до містка через річку. На валу прогулюються містяни, серед яких теж є чимало військових. На задньому плані праворуч – довгий двоповерховий будинок, який належав Єзуїтському монастирю. З 1773 року тут містилася резиденція губернаторів та Дирекція скарбу (установа, яка відала збиранням податків). За Дирекцією скарбу видно дах костелу Єзуїтів з апсидою і вежею, яка була розібрана у 1830 році. Ліворуч – Францисканський костел з монастирем, знищений пожежею 1848 року.

«Феєрверки в Єзуїтському городі»

Акварель «Феєрверки в Єзуїтському городі», намальована у 1806 році, представляє надзвичайно цікаву і модну атракцію того часу – «Феєрверки», які відбувалися у Єзуїтському городі, нині парк імені Івана Франка, у перших десятиліттях ХІХ ст. На акварелі з правого боку можна побачити велику кількість глядачів, які сидять і спостерігають за феєрверковою виставою. Ліворуч трибуна, на якій грає військовий оркестр,під трибуною у шпарини заглядають люди. Поряд стоять глядачі, які також дивляться на феєрверки, біля них – стіл, де найімовірніше продають квитки.