Станом на початок 2026 року у Києві виявлено 62 місця можливих підтоплень, які виникають у разі інтенсивних опадів. Про це повідомили у КМДА у відповідь на запит видання «Твого міста».

За даними Українського гідрометеорологічного центру, цьогорічний рівень весняного водопілля у басейні Середнього Дніпра очікується нижчим за норму. Водночас ситуація залежатиме від кількох факторів — інтенсивності танення снігу, кількості опадів та режиму роботи гідроелектростанцій.

Наразі критичної загрози для житлових масивів Києва не прогнозують.

У зоні ризику підтоплень традиційно перебувають:

— прирічкові території
— низинні ділянки без захисних дамб
— приватний сектор і дачні масиви

Зокрема, йдеться про такі локації:

— Корчувате
— Русанівські та Воскресенські сади
— Осокорки
— Вишеньки
— Конча-Заспа

Ці території розташовані у таких районах:

— Голосіївський
— Дарницький
— Деснянський
— Дніпровський
— Оболонський
— Подільський

У разі підняття рівня води до критичної позначки підтоплення може охопити територію площею близько 105,94 км² у шести районах столиці.

Водночас багатоповерхова житлова забудова Києва зазвичай захищена від природного підняття рівня води, а підтоплення переважно фіксують у приватному секторі та на дачних ділянках.

Зокрема у попередні роки підтоплення виникали:

— у підвалах житлових будинків
— на присадибних ділянках
— у заплавних зонах Дніпра (наприклад, на Корчуватській набережній)

Окремо у місті визначили проблемні ділянки, де підтоплення виникають під час злив. Наразі таких місць — 62.

Причини підтоплень можуть бути різними:

— недостатня пропускна здатність зливової каналізації
— потреба у реконструкції колекторів
— необхідність будівництва нових систем водовідведення

Для вирішення проблем у Києві планують:

— перевлаштування дощоприймальних колодязів
— будівництво нових колекторів
— створення окремих випусків у Дніпро
— облаштування очисних споруд

Як повідомили у КМДА, у 2025–2026 роках у столиці вже виконали очищення мереж дощової каналізації. Система змогла забезпечити пропуск талих вод після зими.

Роботи з утримання зливостоків проводяться постійно та цілодобово силами комунальних служб.

Крім того, у Києві діє план заходів на 2025–2028 роки щодо розвитку системи дощової каналізації. У ньому визначено перелік об’єктів, які потребують першочергової модернізації.

Також розроблено довгострокову концепцію реконструкції систем водовідведення на період до 2035 року. Вона передбачає:

— захист територій від підтоплень
— підвищення рівня благоустрою
— модернізацію інфраструктури
— забезпечення безперебійної роботи мереж

Координацію дій у разі надзвичайних ситуацій здійснює Департамент муніципальної безпеки КМДА.

До реагування залучаються:

— підрозділи ДСНС
— КАРС «Київська служба порятунку»
— комунальні служби міста

У Києві також діє автоматизована система оповіщення населення про загрозу надзвичайних ситуацій.

Станом на кінець 2025 року матеріальний резерв міста для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій становить понад 108,7 млн грн, однак його укомплектованість — лише 58,34 %.

Мешканцям територій, які можуть потрапити у зону підтоплення, рекомендують:

— стежити за офіційними повідомленнями міської влади
— перенести цінні речі з підвалів і перших поверхів
— підготувати необхідні документи та речі першої потреби
— забезпечити доступ до дренажних систем на своїх ділянках

Окремо у місті запевняють, що паводки не вплинуть на якість питної води.

Як повідомили у Київводоканал, у столиці щороку розробляють план заходів для забезпечення безперебійного водопостачання у період льодоходу, повені та паводків.

Контроль якості води здійснюється на всіх етапах — від джерел водопостачання (річок Дніпро та Десна) до розподільчої мережі. У місті працюють три хіміко-бактеріологічні лабораторії, які цілодобово перевіряють показники води.

Під час паводків технологічні процеси очищення води коригують — зокрема змінюють дозування реагентів і режими фільтрації, що дозволяє зберігати якість води на належному рівні.

Наразі, за результатами лабораторних досліджень, питна вода у Києві відповідає всім санітарним нормам.

Для очищення води використовують:

— коагулянти та флокулянти
— хлор та аміачну воду
— хлорид заліза
— реагенти для виробництва діоксиду хлору

Усі об’єкти водопостачання забезпечені необхідними запасами реагентів.

У разі виникнення надзвичайної ситуації у місті передбачено альтернативні варіанти водопостачання. Зокрема:

— підключення артезіанських свердловин
— використання генераторів
— організація пунктів розливу питної води

Доставку води у разі потреби забезпечуватимуть районні адміністрації.

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наш Facebook.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.