Завтра, 2 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Володимиром Максимеком та Сергієм Вовком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі ЛМР.
Львів’ян та гостей міста закликають долучитися до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Що відомо про Захисників
Сергій Вовк (30.05.1974 — 24.04.2026) Уродженець села Березина Львівської області.
Навчався у закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів "Рава-Руський ліцей" Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області. Згодом здобував освіту у Рава-Руському професійному ліцеї.
Працював у торгово-розважальному комплексі "Південний", займався власною підприємницькою діяльністю.
Зі слів рідних, Сергій був добрим, справедливим і щирим, люблячим чоловіком і батьком. Захоплювався садівництвом, будівництвом, спортом і ремонтними роботами.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 1-го Донецького прикордонного загону "Гарт" Державної прикордонної служби України.
У Сергія Вовка залишилися дружина, син і донька.
Володимир Максимек (01.08.1987 — 27.04.2026) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 1 м. Львова, згодом — у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Проходив службу у складі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Зі слів рідних, Володимир був справедливим, добрим, турботливим і чуйним, світлим, прагнув допомагати іншим. Захоплювався спортом, зокрема футболом і плаванням, вів активний спосіб життя.
Був учасником АТО та Операції Об’єднаних сил.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів виконував спеціальні військові завдання у складі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України на Донецькому, Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках.
Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України — медалями "10 років сумлінної служби", "15 років сумлінної служби" та "20 років сумлінної служби".
У Володимира Максимека залишилися син, дружина, мама, брат, дядько та родина.
