58% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, тоді як 36% — не довіряють. Такі дані отримав Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у дослідженні, проведеному 20–27 квітня 2026 року. Водночас лише 28% респондентів хочуть бачити його на посаді глави держави після завершення війни.
Порівняно з березнем рівень довіри дещо знизився: тоді він становив 62%, а недовіра — 32%. Відповідно, баланс довіри-недовіри скоротився з +30% до +22%.
Як розподіляється довіра

Серед тих, хто довіряє президенту:
25% — повністю довіряють
33% — скоріше довіряють
Серед тих, хто не довіряє:
18% — зовсім не довіряють
18% — скоріше не довіряють
Соціологи зазначають, що попри коливання, загальний рівень довіри залишається відносно високим з огляду на умови повномасштабної війни.
Яким українці бачать Зеленського після війни
Окремо респондентів запитали, якою вони бачать роль президента після завершення війни.
Розподіл відповідей такий:
28% хочуть, щоб він залишився президентом
16% — щоб залишився в політиці (партія або депутатство)
30% — щоб пішов із політики
15% — вважають, що він має зазнати кримінального переслідування
9% — не визначилися
Варто зазначити, що частка тих, хто підтримує кримінальне переслідування Зеленського, залишається незмінною порівняно з попереднім опитуванням — тоді такі ж 15% респондентів висловлювали аналогічну думку.
Різне бачення майбутнього залежно від довіри

Соціологи підкреслюють, що ставлення до майбутнього Зеленського суттєво залежить від рівня довіри.
Серед тих, хто "скоріше" не довіряє президенту, більшість (62%) вважають, що він має піти з політики, однак відносно небагато (15%) наполягають на кримінальному переслідуванні. Натомість серед тих, хто "зовсім" не довіряє Зеленському, більшість (64%) виступають саме за кримінальне переслідування.
Чому українці не довіряють
У додатковому опитуванні серед респондентів, які заявили про недовіру, найчастіше називали такі причини:
40% — загальна недовіра ще з довоєнного періоду
32% — невдоволення перебігом війни
28% — невиконані обіцянки
20% — корупція
18% — кадрові рішення
Також рідше згадували мобілізацію, зниження рівня життя, некомпетентність та інші фактори.
Читайте також: Реформа мобілізації: в Міноборони відповіли, що планують змінити.
Нагадаємо, опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1005 респондентів по всій Україні (крім тимчасово окупованих територій). Статистична похибка становить до 4,1%, однак в умовах війни можливі додаткові відхилення.






