Пам’ятник Івану Мазепі у Києві: Міністерство культури підтримало встановлення монумента гетьману
Протягом кількох століть Росія намагалася очорнити ім’я гетьмана, офіційно називаючи його «зрадником». Саме тому питання встановлення пам’ятника Мазепі в Києві наразі розглядається як важливий маркер деколонізації українського культурного та історичного простору.
Погруддя Івана Мазепи у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Фото: УІНП
Погруддя Івана Мазепи у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Фото: УІНП

11 травня, 11:58

Очільниця Міністерства культури Тетяна Бережна виступила на підтримку ідеї спорудження пам’ятника гетьману Івану Мазепі в українській столиці. Про це міністр розповіла в інтерв’ю «Радіо Свобода» для матеріалу «Маркер деколонізації. Чому в Києві досі немає пам’ятника гетьману Івану Мазепі?».

Позиція Міністерства культури

Тетяна Бережна підкреслила, що Іван Мазепа є надзвичайно важливою постаттю для історії України та визначним меценатом. Вона зазначила, що на сьогодні значення його діяльності було правильно переосмислене, проте створення гідного пам’ятника такій особі потребує фахових дискусій.

«Пам’ятник такій важливій особі – це справа, яка є непростою, вона має бути обговорена в культурній спільноті і на політичному рівні. Ми працюємо над тим, щоби він був достойно представлений. Особисто я, звичайно, підтримую, щоб був такий пам’ятник у Києві. Працюємо над цим», – заявила Бережна.

Історичний контекст та сучасний стан вшанування гетьманів

У Києві вже встановлено пам’ятники кільком видатним українським гетьманам. З кінця XIX століття на Софійській площі стоїть монумент Богдану Хмельницькому, на Подолі увіковічнено Петра Конашевича-Сагайдачного, а біля будівлі Конституційного Суду встановлено пам’ятник Пилипу Орлику.

Читайте також: У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя Івана Мазепи

Водночас пам’ять про Івана Мазепу в Україні представлена значно скромніше:

  • Повноцінний пам’ятник гетьману наразі встановлено лише в Полтаві.
  • У кількох населених пунктах, зокрема в Чернігові, існують лише погруддя Мазепи.
  • У Києві вже кілька років залишається невирішеним питання встановлення бюсту Мазепи біля Свято-Успенського собору в Києво-Печерській лаврі, хоча сам бюст уже виготовлений.

Чому постать Мазепи є важливою для деколонізації

Іван Мазепа очолював Гетьманщину і прагнув зробити її самостійною європейською державою, для чого уклав союз зі шведським королем Карлом ХІІ. Реалізації цього задуму завадила поразка під Полтавою у 1709 році.

Протягом кількох століть Росія намагалася очорнити ім’я гетьмана, офіційно називаючи його «зрадником». Саме тому питання встановлення пам’ятника Мазепі в Києві наразі розглядається як важливий маркер деколонізації українського культурного та історичного простору.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
Мазепа, Бандера, Скоропадський: Ющенко закликав повернути прах українських діячів на батьківщину
Ющенко сказав, що український Пантеон національної слави не може бути завершеним, "доки наші великі сини залишаються на чужині".
25 травня в Україні перепоховали полковника Армії УНР, голову ОУН у 1938–1964 роках Андрія Мельника та його дружину Софії Федак-Мельник / Фото: hromadske

26 травня, 12:02

Третій Президент Віктор Ющенко закликав повернути в Україну прах гетьмана Іван Мазепи, Пилипа Орлика, Головного Отамана Симона Петлюри, Павла Скоропадського, Євгена Коновальця, Степана Бандери та тисячі інших українців, які творили нашу державність і чиї могили сьогодні розкидані по світах. Про це він заявив після перепоховання лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. Читайте також: Пантеон видатних українців: Україна розпочинає масштабний проєкт із перепоховання видатних діячів"Україна повинна повернути своїх Героїв додому...
Культура
"Цеглинка для Софії - це некоректно". Чому перепоховання подружжя Мельників викликало дискусії
Повернення на рідну землю праху одного з провідників українського націоналістичного руху Андрія Мельника та його дружини Софії мало стати тріумфом історичної справедливості, проте обернулося й публічною суперечкою через візуальні та організаційні рішення. Виглядає, що питання гідного вшанування героїв минулого раптово оголило глибинні проблеми меморіальної політики сучасної України. "Твоє місто" розібралося, чому так могло статись та як би це мало виглядати.
Перепоховання праху Андрія та Софії Мельників. Фото: ОП

19:00

Обурення у соцмережах: реакція суспільства на "цеглинку" для Софії Суспільство та культурна спільнота в соціальних мережах миттєво та гостро відреагували на візуальне рішення меморіалу Софії Мельник на військовому кладовищі.  Першою на проблему звернула увагу політологиня Галина Герасим, яка розкритикувала "піцик замість козацького хреста", зазначивши, що через таке оформлення складається враження, ніби там похований “домашній улюбленець, а не людина".  Вона також додала, що в Арлінгтонському цвинтарі США подружжя військових ховають під однією спільною плитою, де з різних боків вказані імена обох, і ніхто не залишається обділеним...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"