Бджоли та джмелі — одні з ключових міських запилювачів, без яких парки, клумби та зелені зони поступово втрачали б різноманіття рослин і занепадали. Про те, як міста можуть допомогти цим комахам вижити, “Твоєму місту” розповіла завідувачка Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка Софія Питель-Гута.
За її словами, дикі бджоли та джмелі підтримують міське біорізноманіття, запилюють більшість квіткових рослин, кущів і дерев. Однак у містах їхня чисельність скорочується через знищення природних територій, застосування пестицидів і надмірну забудову, яка фрагментує середовище.
Додатковий виклик — “тепловий ефект міста”, коли температура може бути на 2–5 градусів вищою, ніж за його межами. Через це запилювачі порушують природні цикли: вилітають раніше, коли ще немає достатньо квітів, і можуть гинути від голоду. Дезорієнтують їх і “сонячні стіни” будівель, що створюють локальні перегріті зони.
Як допомогти бджолам
У Львові вже з’являються “готелі для бджіл” — штучні місця гніздування для диких запилювачів. Їх встановлювали, зокрема, у парку "Знесіння", Стрийському парку та Ботанічному саду ЛНУ.
Такий “готель” можна зробити і вдома: достатньо порожнистих стебел із отворами діаметром 8–10 мм — саме такий розмір підходить для бджіл і деяких ос.
Ще один простий крок — висаджувати медоносні рослини. Найкраще працюють календула, алісум, лев’ячий зів і фацелія — вони дають багато нектару та приваблюють запилювачів навіть у місті.
Експертка наголошує: містам також потрібні “зелені коридори” — алеї дерев, квітучі узбіччя та приватні сади між парками, які дозволяють комахам переміщатися і знаходити їжу.
“Якщо таких коридорів не буде, запилювачі просто не зможуть долітати до нових територій”, — пояснює Софія Питель-Гута.
Також важливо відмовлятися від “стерильних” газонів і пестицидів, натомість залишати ділянки дикої рослинності та висаджувати місцеві види, а не лише декоративні сорти, які майже не дають нектару.
Читайте також: Кліщі "атакують" Львівщину: уже 50 випадків Лайма і старт обробок у Стрийському парку.
Нагадаємо, учені фіксують стрімке скорочення популяцій диких бджіл у Європі. За останніми оцінками, щонайменше 10% видів диких бджіл — це понад 170 видів із майже 2000 — уже перебувають під загрозою зникнення. При цьому за останнє десятиліття кількість таких видів більш ніж подвоїлася. Основні причини — втрата природних середовищ існування через забудову та інтенсивне сільське господарство, використання пестицидів і зміни клімату.
