На Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині 25 травня перепоховали останки лідера Організації українських націоналістів, полковника армії Української Народної Республіки Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Про це пише Суспільне.

На церемонію перепоховання прийшли Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, керівник Офісу Президента Кирило Буданов, його заступниця Ірина Верещук, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, очільниця Мінветеранів Наталія Калмикова та Міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Також на процесії був присутній третій Президент України Віктор Ющенко.

Серед учасників заходу був Андрій Романюк — нащадок першого провідника ОУН Євгена Коновальця. Оскільки Андрій Мельник та Євген Коновалець були одружені з рідними сестрами Софією та Ольгою Федак, усі їхні нащадки є родичами. Андрій Романюк поділився, що дізнався про своє походження завдяки вивченню архівних справ.

Промова Президента та заяви політиків

Під час свого виступу Володимир Зеленський наголосив, що повернення праху подружжя Мельників відбувалося через Закарпаття й ще половину країни, і на цьому шляху не було розбрату, який раніше часто збивав Україну з ніг.

Глава держави також повідомив, що робота над створенням Пантеону видатних українців розпочалася ще до початку повномасштабного вторгнення спільно з нинішнім очільником МЗС Андрієм Сибігою. Зараз цей процес триває за участю Офісу Президента, його керівника Кирила Буданова та Кабінету Міністрів. За словами Президента, у такий спосіб держава наповнює великим змістом слово «повага», яка має повноцінно звучати щодо українських героїв.

Колишній голова Українського інституту національної пам’яті (2014–2019 роки) та народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович на своїй сторінці у Facebook зазначив, що повернення Андрія Мельника в Україну є ще одним кроком до того, щоб держава стала вартою пам’яті тих, хто за неї боровся.

Розвиток ініціативи Пантеону видатних українців

Як пояснив у коментарі для медіа НЗЛ співробітник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Іван Стичинський, Пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв є двома різними проєктами. Пантеон є ініціативою, спрямованою саме на перепоховання видатних українських діячів, які наразі поховані за межами держави.

Наприкінці березня, а саме 28 березня, керівник Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення Пантеону видатних українців. У тематичній нараді взяли участь Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, заступниця керівника ОП Ірина Верещук, народні депутати, науковці, представники громадськості та Інституту національної пам’яті.

За словами Буданова, важливу роль у процесі перепоховання має відіграти Національне військове меморіальне кладовище (НВМК).

Наразі українські дипломатичні представництва вже ідентифікували поховання 98 видатних українців у 21 країні світу. Серед виявлених могил — місця спочинку політичних, військових, культурних та громадських діячів Української Народної Республіки (УНР), Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), ОУН-УПА, уряду УНР в екзилі та учасників національно-визвольних змагань.

Ідея створення меморіальних місць в Україні

Ідея заснування спеціального місця для поховання видатних діячів обговорюється в Україні впродовж багатьох років:

• 2015 рік: За розпорядженням тодішнього Президента Петра Порошенка було створено Організаційний комітет, який мав опікуватися створенням Меморіалу українських героїв.
• 2020 рік: Чинний Президент Володимир Зеленський ухвалив зміни до цього розпорядження, розширивши його дію на вшанування пам’яті воїнів, загиблих у боротьбі з російською агресією, та українських борців за незалежність XX століття.
• 2023 рік: Військова медикиня та депутатка Київської міської ради Аліна Михайлова зареєструвала петицію про створення Пантеону на Аскольдовій могилі в Києві. У документі пропонувалося зробити це місце точкою спочинку лідерів визвольних змагань усіх часів, військових командирів та видатних осіб, зокрема Героїв Крут, Героїв Холодного Яру, воїнів УПА, Героїв Небесної Сотні, «Кіборгів» та Героїв України у теперішній російсько-українській війні.

Петиція Аліни Михайлової зібрала необхідні 25 тисяч голосів за три дні. Реагуючи на звернення, Президент відповів, що Міністерство культури разом з УІНП опрацьовують проєкт Меморіалу героїв. Співробітник УІНП Іван Стичинський у коментарі для НЗЛ зазначав, що Інститут вважає за доцільне розмістити такий меморіальний об’єкт на території неподалік від Арки свободи українського народу або поблизу Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Пантеон буде в центрі Києва

Перепоховання Андрія Мельника та його дружини на Національному військовому меморіальному кладовищі є початковим етапом масштабнішої державної ініціативи. Як повідомив у коментарі hromadske історик і народний депутат Володимир В’ятрович, згодом відбудеться ще одне перепоховання — уже на території Національного пантеону героїв, який мають облаштувати безпосередньо в центрі Києва.

За його словами, йдеться про кілька десятків провідних діячів української історії, серед яких, окрім Андрія Мельника, згадувався і Євген Коновалець, чиї останки мають бути остаточно перенесені до майбутнього Пантеону.

Володимир В’ятрович зазначив, що наразі для облаштування Пантеону розглядається «дуже достойне місце», яке поки що не анонсують.

Очікується, що цей об'єкт перетвориться на місце міжнародного протоколу, яке відвідуватимуть іноземні делегації та де відбуватимуться урочисті заходи найвищого державного рівня. Історик підкреслив, що за кордоном залишається велика кількість поховань українських військових, політичних і культурних діячів, які часто зникають через смерть опікунів чи розпад громадських організацій, тому держава має системно перехопити цю ініціативу.

Реалізацією проєкту на поточних нарадах займається коло залучених експертів. Коментуючи критику у соціальних мережах щодо високої вартості та нібито недоречності таких кроків під час повномасштабної війни, В’ятрович, який працює з темою перенесення останків понад 25 років, зауважив, що подібні закиди є стандартним способом дискредитації заходів, спрямованих на зміцнення української ідентичності.