Великий піст — це сорок днів духовного очищення, коли молитва, смирення та обмеження у харчуванні поєднуються в одне ціле. За словами Василя Босака, старшого наукового співробітника Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, піст символізує сорокаденне перебування Спасителя в пустелі та готує вірян до Христового Воскресіння.

У більшості регіонів України дотримувалися посту суворо — не лише через релігійність, а й через необхідність ощадливо витрачати зимові запаси їжі. Під забороною були м’ясо, молочні продукти, яйця та алкоголь, рибу дозволялося їсти лише у визначені свята.

Особливості постового харчування та традиційні пісні страви можна побачити в експозиції Львівського Скансену, більш відомого як Шевченківський гай, де оживають побут і кухня різних етнографічних регіонів. 

Полісся, Волинь та Поділля

Традиційною стравою був кисіль — «джур» або «жур». Його готували з добре вимоченого вівсяного, рідше ячмінного чи житнього борошна. Перетирали у макітрі, заливали окропом і залишали для ферментації або виварювали. Готовий кисіль заправляли часником та олією і вживали як самостійну страву або підливку до картоплі.

Ще на Волині популярним був «колоток» — страва з підсмаженого та розтертого насіння конопель, відома також як «пісне» або «бичаче молоко». Ще готували «киселицю» або «хамулу» — сушені ягоди та сухофрукти заварювали на борошні.

Покуття

На Покутті під час посту основними стравами були бараболя, олія, каші, хліб та оселедець. У «Федорову» суботу (перша субота посту) господині готували поминальні страви — коливо та книші, які несли до церкви на заупокійну панахиду.

Бойківщина

Бойки пекли солодкі паляниці з медом і подавали їх з узваром із сушених фруктів. Активно споживали мед, гриби, горіхи, хрін та сирі овочі, які зберігали вітаміни. Замість чаю часто заварювали лікарські трави та пили їх без цукру. Перший день посту включав печену картоплю та квашену капусту без олії, а «жиляники» пекли протягом усього посту.

Лемківщина

Тут посту дотримувалися суворо у будні дні, а на свята та вихідні правила трохи послаблювали. У Вербну суботу дозволялося вживати рибу, а на Благовіщення та у свято Входу Господнього до Єрусалима обмеження посту могли ще більше послаблюватися. Проте у страсні дні (понеділок, середа, п’ятниця) харчування обмежували лише хлібом і водою.