Сьогодні, 8 червня, у світі відзначають День обізнаності про пухлини головного мозку. Ця дата є нагадуванням про те, як важливо уважно ставитися до свого здоров’я, вчасно розпізнавати тривожні дзвіночки та не відкладати візит до лікаря.
Як повідомили у Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, новоутворення головного мозку залишаються серйозною медичною проблемою, яка часто призводить до ранньої інвалідизації та має низькі показники виживання.
Яка ситуація у цифрах
Загалом у світі щороку виявляють приблизно 500 000 нових випадків цієї недуги. За даними Національного канцер-реєстру України, хвороба має таку статистику:
В Україні за останніми даними за рік зареєстровано 1453 нові випадки злоякісних пухлин мозку, з яких 955 виявилися летальними. Захворюваність становить 4,8 випадків на 100 тисяч населення (серед жінок — 4,8, серед чоловіків — 6,1). Пухлини мозку складають близько 9% від усіх новоутворень.
На Львівщині зафіксовано 99 нових випадків, з яких 56 — летальні.
Медики наголошують, що показники виживання сильно залежать від різновиду пухлини, стадії її злоякісності та обсягу ураження мозку. Протягом п’яти років після встановлення діагнозу в живих залишаються близько 36% пацієнтів. Проте при агресивних формах (таких як гліобластоми чи медулобластоми) перший рік переживають лише 40–50% хворих, а поріг 5-річної виживаності ледве сягає 10%.
Хто у зоні ризику
Пухлини можуть виникати у будь-якому віці, проте, за даними Центру з контролю і профілактики захворювань (CDC), більшість випадків припадає на дітей до 15 років та людей старших за 65 років. Серед причин розвитку — генетична схильність, вплив онкогенних вірусів, іонізуюче випромінювання та хімічні канцерогени.
На які симптоми варто звернути увагу
Прояви хвороби залежать від типу, розміру та локалізації пухлини. Насамперед лікарів закликають звертати увагу на такі ознаки:
Специфічний головний біль (у 50% пацієнтів): постійний, прогресуючий біль, що посилюється під час тренувань, кашлю чи зміни положення тіла і часто супроводжується блювотою на піку.
Судоми: виникають вперше в житті через порушення електричних імпульсів. Це можуть бути як посмикування однієї кінцівки, так і загальні судоми із втратою свідомості.
Нудота і блювання: найчастіше виникають зранку, не пов'язані з їжею і не приносять полегшення.
Психічні зміни та втрата пам'яті: неуважність, дезорієнтація, раптова дратівливість чи зміна характеру (часто свідчать про ураження лобної або скроневої ділянок).
Постійна втома: сильне виснаження, яке не минає після сну. Пацієнт може спати значно довше, навіть удень.
Оніміння чи слабкість: зазвичай проявляється з одного боку тіла (у руці чи нозі).
Порушення зору, слуху, мовлення або рівноваги.
Важливе застереження від медиків
"Наявність одного чи кількох із цих симптомів не означає, що у вас пухлина. Головний біль може виникнути через недосипання чи пропущений прийом їжі, а психічні зміни — через стрес", — зазначають медики у Центрі контролю та профілактики хвороб.
Встановити точну причину та призначити обстеження (наприклад, МРТ чи КТ) може виключно лікар. Раннє звернення до фахівця є першим і найважливішим кроком, який значно покращує результати лікування та рятує життя.
Читайте також: Кількість хворих зросла у 4,5 раза: на Львівщині стрімко поширюється інфекція, що руйнує печінку.
Нагадаємо, що головний мозок – це один з найбільш складних та важливих органів в людському тілі, який керує нашими рухами, відчуттями, мисленням та багатьма іншими аспектами нашого життя. Проте, іноді виникають пухлини, що можуть впливати на його функціонування.
Основні типи пухлин головного мозку: доброякісні та злоякісні. Доброякісні хоча й ростуть повільно, можуть виявитися проблемою через свою локалізацію. Вони розміщуються у будь-якій частині мозку та ростуть обмежено, не поширюючись за межі своєї області. Однак, навіть доброякісні пухлини можуть стискати навколишні структури мозку, що може призвести до появи симптомів.
Злоякісні пухлини, навпаки, є серйознішою загрозою для здоров’я. Вони швидко ростуть та можуть проникати в навколишні тканини, поширюючись до інших частин мозку. Це може призводити до серйозних порушень функцій та ускладнень.
