Куди звертатися, якщо у вас аварійний балкон: інструкція для мешканців Львова
Пояснюємо, як подати заяву, скільки це коштує та що робити, якщо споруда є пам'яткою архітектури.
Як львів'янам відремонтувати аварійний балкон за програмою співфінансування
Як львів'янам відремонтувати аварійний балкон за програмою співфінансування

сьогодні о 18:05

У Львові проблема падіння штукатурки, уламків чи навіть цілих балконів зі старих будівель залишається гострою. Попри те, що в місті вже майже три роки діє спеціальна програма співфінансування ремонтів, на "Гарячу лінію міста" регулярно надходять скарги від перехожих, а під стінами історичних кам'яниць раз по раз з’являється червоно-біла огороджувальна стрічка.

"Твоє місто" з'ясувало, куди звертатися та які документи збирати, щоб врятувати свій балкон від руйнування та уникнути біди.

У Львові часто падають балкони

Варіант 1. Будинок НЕ є пам’яткою архітектури

Якщо ваша оселя розташована у звичайному багатоповерховому чи старому будинку, який не має статусу пам'ятки, алгоритм дій наступний:

Подати заяву. Власник квартири має звернутися до відповідної районної адміністрації через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Засвідчити готовність. У заяві слід вказати прохання про участь у програмі співфінансування та підтвердити готовність долучитися коштами.

Додати документи: до заяви обов'язково додається документ, що засвідчує право власності на квартиру.

Важливо: Якщо ремонту потребує балкон загального користування (наприклад, у коридорі чи на сходовій клітці), додатково необхідно додати протокол зборів мешканців із підписами всіх, хто ним користується. Це підтверджує їхню згоду на участь у програмі та співфінансування.

Варіант 2. Будинок Є пам’яткою культурної спадщини

Для реставрації балконів в історичних будівлях правила суворіші. У ЛКП «Бюро спадщини» наголошують, що пакет документів потрібно збирати ретельно, адже донести довідки пізніше — не дозволяється.

Крок 1: Перевірка

Переконайтеся, що будинок є пам’яткою, балкон розташований на головному фасаді та дійсно перебуває в незадовільному чи аварійному стані.

Крок 2: Розмова з сусідами

З’ясуйте, чи готові власники інших балконів у будинку долучитися. Фіксована частка співфінансування для мешканців становить 10 000 грн за кожен балкон, еркер чи лоджію. Також сусіди мають надати згоду на доступ до їхніх балконів та використання інженерних мереж під час робіт.

Крок 3: Збір документів та візит до ЦНАПу

Якщо згоду отримано, представник ініціативної групи завантажує заяву, заповнює її та подає через ЦНАП.

До заяви обов'язково додається повний пакет документів:

Копії охоронних договорів з органом охорони культурної спадщини на кожну квартиру, де ремонтуватимуть балкон.

Копії технічних паспортів цих квартир.

Копії поверхових планів будинку-пам’ятки (їх можна взяти в управляючій компанії або ОСББ).

Фотофіксація поточного стану балконів, еркерів чи лоджій.

Нотаріально посвідчена довіреність на особу, яку уповноважили представляти інтереси мешканців у Програмі.

А якщо хтось проти? Якщо один чи кілька власників відмовляються брати участь у Програмі, до загальної заявки все одно необхідно додати відповідну письмову відмову від них.

Читайте також: 23 метри вглиб: у Львові розпочинають важливий етап будівництва нового шляхопроводу.

Нагадаємо, що 17 травня 2026 року за пів години до опівночі 47-річна львів'янка Олена Котович-Хардал, яка живе у старій кам'яниці австро-угорської забудови на Хорватській, 3, впала додолу разом із балконом, який обірвався. Потерпілу “швидка” забрала до лікарні, де їй зафіксували численні забої.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
“Звук був, немов приліт ракети”. Хто винен, що у Львові досі падають балкони 
У Львові проблема падінь уламків чи навіть цілих балконів зі старих будинків не зникає. Попри існування вже майже як три роки міської програми співфінансування ремонтів балконів, на “Гарячу лінію міста” перехожі регулярно скаржаться на опалий на пішохідну частину шматок штукатурки чи цілої брили. Подекуди біля старих будинків можна побачити огороджувальну стрічку, що сигналізує про небезпеку згори. Та й навіть на самій площі Ринок, навпроти входу в Ратушу, частина балконів загороджена знизу зеленою сіткою, що вказує на їх небезпечність. Тож “Твоє місто” розбиралось, чому досі проблему з балконами не вдається остаточно вирішити. 
Hero Image

07 червня, 12:17

“Мама впала разом з балконом” 17 травня 2026 року за пів години до опівночі 47-річна львів'янка Олена Котович-Хардал вийшла з своєї квартири на Хорватській, 3, щоб витріпати килимок її собаки. Жінка живе у старій кам'яниці австро-угорської забудови, для якої типові великі внутрішні балкони загального користування.  Квартира Олени на першому поверсі, але заходить вона до неї через внутрішній двір по сходах і невеликий балкон, який ділить з ще однією сусідською квартирою...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"