Будинок на вулиці Богомольця, 6 є однією з найвідоміших пам’яток львівської сецесії початку ХХ століття. Кам’яницю звели у 1906 році як прибутковий будинок підприємця Леона Штаубера за проєктом архітектурного бюро Івана Левинського. Художнє оформлення фасаду розробив архітектор Тадеуш Обмінський. Про це пишуть на сайті ЛКП “Бюро спадщини”.
Будівля входить до ансамблю із шести кам’яниць, розташованих навколо невеликого скверу на вулиці Богомольця. Цей квартал вважається одним із найкраще збережених зразків житлової забудови початку ХХ століття у Львові.
Архітектура будинку виконана у стилі орнаментальної сецесії. Фасад вирізняється асиметричною композицією, пишним рослинним ліпленням, хвилястими лініями, витонченими балконами та великими вікнами. У його художньому вирішенні відчутний вплив архітектурної школи Отто Ваґнера, яка формувала модерну архітектуру Центральної Європи початку ХХ століття.
Читайте також: Нова локація в Карпатах: з 1 серпня туристів пустять в унікальний палац Гредлів у Сколе
Найбільш оздобленими є головний портал та бічні частини фасаду, завершені невеликими аттиками. Тут можна побачити стилізоване листя й квіти, декоративні ліпні вставки під вікнами та рослинні капітелі пілястр. Особливу увагу привертають ковані огородження балконів другого поверху, виконані у вигляді кульбаб — один із найвитонченіших декоративних мотивів будинку.


Цікаво, що на час спорудження будинку вулиця мала назву Адама Асника. Район проєктували як престижну житлову дільницю, тому до його забудови залучили провідних львівських архітекторів того часу. Завдяки цьому ансамбль зберіг стилістичну єдність і сьогодні вважається цінною архітектурною пам’яткою міста.
Будинок на Богомольця, 6 також відомий своїм унікальним вітражем, який є однією з найвідоміших мистецьких окрас львівських кам'яниць та привертає увагу туристів і дослідників архітектури.
Нагадаємо, що державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові та Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" підписали меморандум про співпрацю. Документ передбачає реалізацію спільних освітніх, наукових, культурно-мистецьких і просвітницьких проєктів, а також обмін професійним досвідом між установами.





