Київська міська рада має ухвалити важливе рішення про залучення масштабного місцевого запозичення до бюджету столиці для забезпечення заходів із підготовки до наступного опалювального сезону. Йдеться про отримання кредиту від Державного Ощадбанку України у розмірі 2,5 мільярда гривень, а також фінансової підтримки від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у сумі 50 мільйонів євро для комунального підприємства "Київтеплоенерго". Ці залучені кошти будуть спрямовані на фінансування та реалізацію невідкладних заходів, передбачених чинним Планом стійкості Києва. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Критика на адресу уряду та зміна умов фінансування
Очільник столиці наголосив, що місто активно готується до зими в межах власних фінансових можливостей та додаткових ресурсів, які вдається залучати самостійно.
Водночас він висловив жорстку критику на адресу центральної влади, заявивши, що держава замість реальної допомоги постійно створює штучні бюрократичні перешкоди, вимагаючи нескінченних уточнень плану та навіть поширюючи заяви про те, що План стійкості Києва нібито є незатвердженим, хоча його раніше офіційно схвалила Київрада.
Мер нагадав, що Київ мав чітку домовленість із Кабінетом Міністрів стосовно пріоритетності заходів з енергостійкості, загальна вартість втілення яких становить близько 30 мільярдів гривень.
Читайте також: Мораторій на будівництво та 24 млрд на тепло. У Києві хочуть переглянути бюджет через ризики наступної зими
Згідно з попередніми паритетними угодами, усі фінансові витрати та безпосередні роботи мали здійснюватися у пропорції 50/50 між містом і державою. Проте тепер уряд неочікувано змінив позицію і заявив, що його участь обмежуватиметься лише фінансуванням, а до виконання самих робіт державні структури практично не матимуть відношення.
За словами Віталія Кличка, наразі Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України планує займатися створенням резервного теплопостачання виключно в зоні ТЕЦ-4.
Усі інші стратегічні завдання — масштабне будівництво об'єктів когенерації, встановлення систем резервного живлення та розгортання додаткових систем резервного теплопостачання — столична влада тепер змушена виконувати самотужки.
Поточні результати розгортання резервних потужностей у Києві
Попри виникнення серйозних суперечок із центральною владою та складну фінансову ситуацію, комунальні служби міста продовжують робити все можливе задля стабілізації енергосистеми та захисту життєзабезпечення столиці. Наразі вже вдалося досягти конкретних результатів у розгортанні альтернативних джерел живлення.
Читайте також: Мораторій на будівництво у Києві. В КМДА прокоментували
Головні досягнення та плани з енергомодернізації міста:
- для забезпечення безперебійної роботи об'єктів водопостачання вже змонтували три потужні дизель-генераторні установки загальною потужністю понад 15 МВт;
- загалом до кінця поточного року міська влада планує створити близько 40 МВт надійного енергетичного резерву суто для систем водозабезпечення Києва;
- повністю завершене будівництво сучасних нових об'єктів розподіленої когенерації потужністю 45 МВт;
- ще понад 100 МВт додаткової когенераційної потужності наразі перебувають на різних стадіях активного будівництва та монтажу.
Очікується, що загалом цього року столиця має отримати близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності. Проте міська влада чітко усвідомлює, що для такого величезного мегаполісу як Київ цих обсягів все одно замало, а виконати весь комплекс захисних робіт самостійно без участі держави — практично нереально.
Саме тому столичне керівництво наполягає на виконанні урядом попередніх домовленостей, закликаючи до державницької позиції замість політичної тяганини.
На розгляд депутатів Київради винесено оновлені зміни до плану, які деталізують заходи, оптимізують вартість проєктів під наступний опалювальний сезон та фіксують пропорцію участі міста й держави 50/50.
