"Чомусь вважають, що люди звідси — другий сорт": на що скаржаться мешканці найбільшого спального району Києва та як реагує влада

Найбільший житловий масив столиці потерпає від транспортної ізоляції та застарілих стереотипів, поки міська влада звітує про мільярдні інвестиції у благоустрій прилеглих територій.

Троєщина. Фото: "Твоє місто"

сьогодні о 17:34

Жителі найбільшого спального масиву Києва заявляють про гостру потребу в розвитку швидкісного сполучення та скаржаться на упереджене ставлення з боку інших містян. Водночас у районній адміністрації інформують про масштабні капітальні ремонти, оновлення паркових зон та інженерних мереж, які покликані підвищити комфорт проживання людей. Про це йдеться у репортажі "Твого міста".

Стереотипи та реальність упередженого ставлення

Попри значні інфраструктурні зміни, масив продовжує залишатися одним із найбільш стереотипізованих у Києві. Місцеві мешканці зазначають, що їх досі часто сприймають через призму застарілих уявлень про кримінальне минуле кінця минулого століття, що регулярно транслюється навіть у медійному просторі.

"Коли ти кажеш, звідки ти родом, далі зазвичай є дві реакції. Або люди починають тобі співчувати, абочинають насміхатися. Чомусь у Києві досі прийнято вважати, що люди, які тут живуть, — це якийсь другий чи третій сорт", — розповідає місцева студентка Діана.

Водночас самі жителі називають свій район дуже просторим та комфортним для сімейного життя, відзначаючи велику кількість шкіл, дитячих садків, нових скверів та відносний спокій, який складно знайти в інших частинах столиці. За останні роки тут зникла велика частина пустирів, на місці яких облаштували сучасні зелені зони з освітленням та лавками.

Головна проблема — транспортна ізоляція

Практично кожна розмова з місцевими жителями рано чи пізно повертається до теми відсутності швидкісного сполучення. За різними оцінками, на масиві проживає від 300 до 400 тисяч людей, що за масштабами дорівнює середньому європейському місту, яке не має жодної лінії швидкісного рейкового транспорту.

Читайте також: "Коли кажеш, що звідси, то або співчувають, або сміються". Чого бракує мешканцям найбільшого спального району Києва

У години пік поїздка до центру міста може займати півтори години і більше. Через неможливість нормально користуватися громадським транспортом люди купують автомобілі, що призводить до переповнення дворів машинами та посилення заторів на мостах. За словами мешканців, через щоденну втрату часу на дорогу район поступово втрачає активну молодь, яка переїжджає в інші частини міста.

Фінансування та відповідь міської влади

Про те, які саме кроки роблять управлінці для покращення ситуації, повідомили у Деснянській районній державній адміністрації у відповіді на запит журналістів. Протягом 2024—2026 років на капітальні ремонти та будівництво у районі спрямували понад мільярд гривень.

Динаміка виділення коштів за останні роки:

у 2024 році на капітальні ремонти спрямували понад 229 млн грн, а на будівництво — понад 6,5 млн грн;
у 2025 році фінансування зросло до майже 491 млн грн та понад 80 млн грн відповідно;
на 2026 рік передбачено понад 402 млн грн на ремонти та ще понад 132 млн грн на будівництво.

Серед ключових об'єктів влади називають оновлення скверів на проспекті Червоної Калини, вулицях Рейгана та Мілютенка. У 2026 році триває ремонт транспортної розв'язки біля станції метро "Чернігівська", реконструкція дощової каналізації на Братиславській та ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана.

Водночас у КМДА додають, що найчастіші скарги мешканців стосуються стихійної торгівлі, незаконних МАФів, роботи ринків та покинутих авто.

Докладніше про те, чому найбільший спальний масив столиці залишається відрізаним від швидкісного транспорту, як упереджені стереотипи впливають на життя людей, скільки коштів виділяє влада на капітальні ремонти і яка реальна інфраструктурна ситуація в районі — читайте в репортажі "Твого міста".