"Транспортний планувальник називає це Mercedes S-класу": чи з'явиться найближчим часом метро на Троєщину та яка позиція КМДА

Поки столична влада звітує про готовність проєктної документації та зведення перших платформ у тілі нового мосту, профільні експерти оцінюють вартість добудови гілки у мільярди доларів.

сьогодні о 12:30

У Києві продовжують активно обговорювати перспективи вирішення головної транспортної проблеми найбільшого спального району міста, де проживає близько 370 тисяч людей. Фахівці закликають прагматично оцінювати фінансові можливості мегаполісу, тоді як керівництво міста запевняє у неминучості реалізації масштабного проєкту після завершення бойових дій. Про це йдеться у репортажі "Твого міста".

Масштаб проблеми та втрачені можливості швидкісного сполучення

За оцінками фахівців із транспортного моделювання, найбільший масив Деснянського району за кількістю населення фактично дорівнює середньому європейському місту. Проте ця величезна територія досі позбавлена будь-якої системи швидкісного громадського транспорту, через що мешканці змушені щодня витрачати по кілька годин на дорогу до місць роботи чи навчання.

Транспортний планувальник Дмитро Беспалов наголошує, що шанс оперативно розв'язати цю проблему існував ще понад десять років тому. У 2014 році Світовий банк розробив окремий проєкт під назвою "Troieshchyna Rapid Transit", який передбачав створення альтернативного швидкісного автобусного чи трамвайного сполучення із залученням міжнародних кредитів, проте київська влада тоді не скористалася цією можливістю.

Читайте також: "Коли кажеш, що звідси, то або співчувають, або сміються". Чого бракує мешканцям найбільшого спального району Києва

"Метро на Троєщину не порушує законів фізики. Воно цілком реальне. Проблема в іншому — у вартості. Сьогодні ця сума може бути навіть більшою — 5 чи 6 мільярдів доларів. Для розуміння масштабу: це кілька річних бюджетів Києва", — зазначає Дмитро Беспалов.

Експерт додає, що для транспортного планувальника ідея підземки на цей масив є своєрідним "Mercedes S-класу" — це престижно та комфортно, проте аналогічну задачу перевезення пасажирів з точки А в точку Б можна було б виконати значно дешевшими та реалістичнішими інструментами, які місто ігнорує.

Позиція мера міста та фінансові перешкоди у Київраді

У міській адміністрації наполягають на тому, що будівництво нової гілки метрополітену залишається пріоритетним завданням, проте його реалізація була технологічно неможливою без закінчення інших масштабних довгобудів. Зокрема, ключовим етапом стало зведення Подільсько-Воскресенського мостового переходу.

Щодо метро на житловий масив Троєщина міський голова Віталій Кличко зазначив, що реалізація цього проєкту була неможливою без закінчення робіт зі зведення Подільсько-Воскресенського мостового переходу. За його словами, рух автотранспорту цим об'єктом уже відкрито, а в тілі самого мосту повністю збудовані в основних конструкціях три майбутні станції: "Суднобудівна", "Труханів острів" та "Затока Десенка".

"Наступний етап — будівництво підземної частини. Та, на жаль, під час війни ми не можемо поки чітко говорити про терміни добудови. Коли війна закінчиться, цей проєкт буде максимально швидко реалізований", — запевнив Віталій Кличко.

Попри оптимістичні заяви керівництва КМДА, реальні політичні та фінансові рішення даються місту важко через брак внутрішніх ресурсів. Зокрема, під час нещодавнього засідання депутати Київради не підтримали проєкт рішення, який мав дозволити розпочати офіційні переговори з міжнародними партнерами про надання цільового кредиту на будівництво цієї лінії — для ухвалення рішення забракло голосів, оскільки документ підтримали лише 58 обранців із 61 необхідного.

Докладніше про те, чому найбільший спальний масив столиці залишається відрізаним від швидкісного транспорту, як упереджені стереотипи впливають на життя людей, скільки коштів виділяє влада на капітальні ремонти і яка реальна інфраструктурна ситуація в районі — читайте в репортажі "Твого міста".