До Верховної Ради України від Президента Володимира Зеленського надійшов законопроєкт «Про Український національний пантеон». Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Деталі законодавчої ініціативи
Законопроєкт був зареєстрований у парламенті 28 червня за номером 15360. За словами Руслана Стефанчука, народні депутати розглянуть цей документ на одному з найближчих пленарних засідань.
Як зазначається в описі проєкту, ця ініціатива ґрунтується на багатовіковій традиції українського націєтворення і державотворення. Вона спрямована на:
- відновлення історичної справедливості;
- збереження національної пам’яті;
- консолідацію суспільства навколо спільної історії;
- формування української національної та громадянської ідентичності.
Державна політика пам'яті та підготовка до перепоховань
Раніше Володимир Зеленський провів тематичну нараду щодо стратегічних питань української політики пам’яті та вшанування національних героїв, яка поклала початок практичній роботі над проєктом. Ідеться передусім про повернення в Україну історичних діячів, які мають фундаментальне значення для формування національної свідомості та державотворення.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Іван Стичинський пояснював, що Пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв є двома різними проєктами. Пантеон є ініціативою, спрямованою саме на перепоховання видатних українських діячів, які наразі поховані за межами держави.
Українські дипломатичні представництва вже ідентифікували поховання 98 видатних українців у 21 країні світу. Серед виявлених могил — місця спочинку політичних, військових, культурних та громадських діячів Української Народної Республіки (УНР), Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), ОУН-УПА, уряду УНР в екзилі та учасників національно-визвольних змагань.
Початковий етап та перенесення праху в центр Києва
Першим кроком цієї державної ініціативи стало перепоховання останків лідера Організації українських націоналістів, полковника армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник, яке відбулося 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. Слідом за цим Україна готується до перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця.
Читайте також: "Цеглинка для Софії - це некоректно". Чому перепоховання подружжя Мельників викликало дискусії
Як пояснював історик і народний депутат Володимир В’ятрович, згодом відбудеться ще одне перепоховання — уже безпосередньо на території Національного пантеону героїв, який мають облаштувати в центрі Києва.
В’ятрович зазначив, що наразі для облаштування Пантеону розглядається «дуже достойне місце», яке поки що не анонсують. Очікується, що цей об'єкт перетвориться на місце міжнародного протоколу для іноземних делегацій та урочистих заходів найвищого державного рівня. Історик підкреслив, що держава має системно перехопити цю ініціативу, оскільки за кордоном залишається велика кількість українських поховань, які зникають через смерть опікунів чи розпад громадських організацій. Реалізацією проєкту займається коло залучених експертів. Коментуючи критику у соціальних мережах щодо високої вартості та недоречності таких кроків під час повномасштабної війни, В’ятрович зауважив, що подібні закиди є стандартним способом дискредитації заходів, спрямованих на зміцнення української ідентичності.
