На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відкрили погруддя гетьмана Івана Мазепи. Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров назвав цю подію «надзвичайно сильним рішенням» та важливим кроком у відновленні історичної пам’яті.
Деталі відкриття пам’ятного знака та позиція керівництва заповідника
Як зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров, ще донедавна Лавра була місцем, де панували російські історичні наративи.
«Ще нещодавно Лавра була центром російського світу-ідеології, де Мазепа був зрадником та проклятим… Це надзвичайно сильне рішення! Допомогу в реалізації якого я поставив собі за мету з перших днів перебування на посаді Голови Українського інституту національної пам’яті», – зазначив керівник установи.
Авторами встановленого погруддя стали скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Історичними консультантами проєкту виступили Ольга Ковалевська та Олександр Алфьоров, а архітектором — Віктор Юрків.
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що саме завдяки меценатству Івана Мазепи свого часу було сформовано архітектурний ансамбль святині.
«Століттями Росія намагалася позбавити українців власної пам’яті: викреслити Мазепу з історії, таврувати його як “зрадника”, привласнити його спадщину й нав’язати чуже бачення минулого… Києво-Печерську лавру неможливо уявити без гетьмана Івана Мазепи», – заявив Остапенко.
Директор заповідника повідомив, що 14 липня пам’ятний знак урочисто освятять під егідою митрополита Епіфанія. Також Остапенко нагадав про підписання указу щодо відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври та початку підготовки до її 1000-річчя.
Зі свого боку міністерка культури Тетяна Бережна зазначила, що Росія століттями намагалася спотворити образ гетьмана й нав’язати українцям власне бачення їхньої історії. Коментуючи плани встановити пам’ятник Івану Мазепі на місці колишнього пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві, вона підкреслила знаковість таких змін.
«Місце, де колись впав символ імперії, займе людина, яка стала одним із символів українського державотворення. У цьому є сильний історичний сенс», – наголосила Бережна.
Історичні оцінки постаті Івана Мазепи в Україні та Росії
Після відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі знову активізувалися дискусії навколо його діяльності. В Україні гетьмана вважають одним із творців державності, тоді як російська історіографія століттями формувала протилежний образ.
Російська історіографія традиційно називає Івана Мазепу «зрадником». Це пов'язано з тим, що у 1708 році під час Північної війни він перейшов на бік шведського короля Карла XII, розірвавши союз із російським царем Петром І. Після цього за наказом царя Російська православна церква оголосила Мазепі анафему. Протягом наступних століть Росія використовувала термін «мазепинство» як політичне тавро для тих українців, які виступали за незалежність від Москви.
В українській історіографії ці події оцінюють інакше. Історики зазначають, що Петро І послідовно обмежував автономію Гетьманщини, звужував права козацтва та підпорядковував українські землі Російській державі. Через це союз Івана Мазепи зі Швецією розглядають як спробу звільнити Україну від влади Москви та створити незалежну державу під протекторатом шведської корони. За тогочасними європейськими політичними нормами васал мав законне право розірвати союз із монархом, якщо той порушував свої зобов’язання.
Окрім військової та політичної діяльності, Іван Мазепа відомий як один із найбільших меценатів свого часу. За 22 роки правління він фінансував розвиток Києво-Могилянської академії, будівництво десятків храмів і став одним із засновників архітектурного стилю «мазепинське бароко».
