У Києві хочуть якнайшвидше розпочати наукові та археологічні дослідження території зруйнованого Богоявленського собору Києво-Братського монастиря. Одним із головних завдань стане пошук поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, якого поховали при храмі у 1622 році. Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.
Де шукатимуть поховання Сагайдачного
Дослідження планують зосередити на території залишків Богоявленського собору Києво-Братського монастиря на Подолі.
Під час наради представники парламентських комітетів, Києво-Могилянської академії, Українського інституту національної пам'яті, київської влади, історики та археологи обговорили необхідність якнайшвидше розпочати дослідження цієї території.
Йдеться не лише про пошук могили Сагайдачного, а й про вивчення залишків самого Богоявленського собору та подальше збереження і музеєфікацію пам'ятки.
Окремо учасники розглянули законопроєкт щодо забезпечення цілісності та особливого правового режиму комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря.
Читайте також: Вікна вже замінили, але дозволу не давали: що сталося з двома пам'ятками у Києві
Як можуть визначити останки гетьмана
Навіть якщо археологи виявлять одразу багато поховань XVII–XVIII століть, сучасні методи досліджень можуть допомогти встановити, які з останків потенційно належать Сагайдачному.
Голова УІНП Олександр Алфьоров пояснив, що дослідники мають історичні та біографічні відомості про гетьмана, які можна зіставити з антропологічними ознаками знайдених останків.
За його словами, остаточна ідентифікація можлива лише після проведення необхідних археологічних досліджень.
Водночас конкретної дати початку розкопок та термінів, коли дослідники можуть вийти на місце ймовірного поховання, наразі не називають.
Читайте також: "1700 гривень — і можна зносити?" Чому в Києві руйнується частина памʼяток, хто за це відповідає і як їх захистити
Чому Сагайдачного поховали саме тут
Історія Богоявленського собору на Подолі пов'язана із самим гетьманом. У 1620 році за кошти Петра Конашевича-Сагайдачного тут заклали дерев'яний храм Богоявлення, при якому після смерті у 1622 році його й поховали.
У 1690–1693 роках на місці дерев'яного храму звели мурований Богоявленський собор у стилі українського бароко. Його будівництво підтримав гетьман Іван Мазепа.
За історичними відомостями, поховання Сагайдачного розташовувалося у крипті під собором. У самому храмі також зберігалися Братська ікона Богоматері, срібний хрест Петра Сагайдачного та дари Івана Мазепи.
Після пожежі на початку XIX століття собор відновили за проєктом архітектора Андрія Меленського. Однак у 1936 році радянська влада зруйнувала Богоявленський собор разом із дзвіницею.
Територію хочуть дослідити та музеєфікувати
Пошук поховання Сагайдачного розглядають як частину ширшого дослідження історичної території Києво-Могилянської академії та Братського монастиря.
В УІНП підтримують створення єдиного цілісного комплексу Києво-Могилянської академії та наголошують на необхідності збереження археологічних знахідок і подальшої музеєфікації залишків Богоявленського собору.
Історія Києво-Могилянської академії бере початок із заснування Київської братської школи у 1615 році. Серед людей, пов'язаних із її становленням, — Галшка Гулевичівна, митрополит Петро Могила та гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний і Олефір Голуб.
