Про це повідомляє vkurse.ua з посиланням на газету "Коментарі".

«Це може статися, якщо програма кількісного пом'якшення США буде зупинена, рівень ліквідності на ринках впаде, апетит інвесторів до ризику знизиться і вони припинять купувати наші євробонди. У цьому випадку задовольнити потребу у валюті зможе тільки МВФ. А фонд пропонує нам вирішувати проблему платіжного балансу через девальвацію гривні», — говорить виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

До того ж, у другій половині року Україну чекають масштабні виплати за зовнішніми боргами: у серпні нам належить повернути кредиторам $ 1,221 млрд., у листопаді — $ 1,331 млрд. Тому ближче до осені курс гривні може просісти до позначки 8,6 грн. / $, а до кінця року — 8,7 грн. / $ і нижче. «Наш сценарій передбачає просідання курсу гривні до 8,8 грн. / $ До кінця 2013 року навіть за умови отримання Україною кредиту МВФ», — розповів економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Більше того, в 2014 році гривня продовжить котитися під укіс. Згідно з консенсус-прогнозом, наступного року середньорічний курс складе 8,84 грн. / $, А до грудня валюта янкі зміцниться до 9-9,4 грн. / $. Дефіцит торгового балансу буде залишатися високим, а поточний рахунок — негативним (приблизно 6,5% ВВП).

Крім того, в 2014 році стартує президентська виборча кампанія, що знову розігріє девальваційні очікування громадян. У підсумку уряду доведеться залазити в нові борги, якщо не на зовнішньому ринку, то на внутрішньому. «Кабмін вже активно черпає кошти з депозитів населення, цю практику він розвиватиме і надалі. На сьогоднішній день банки вже позичили уряду близько 15% депозитного портфеля населення у валюті ($ 4,75 млрд.). Вони були витрачені на погашення боргів або продані на міжбанку імпортерам, які теж відправили ці гроші за кордон. У даній схемі не було б нічого поганого, якби не одне але: уряд не заробляє у валюті. Воно може цей борг тільки рефінансувати. А при постійному торговому дефіциті це означає, що брати потрібно безперервно більше, ніж віддавати», — пояснює Дмитро Боярчук.