Села на Львівщині відрізані горами: сім з них хочуть зробити нетупиковими
Дороги у селах закінчуються біля підніжжя хребтів або в лісових масивах.
Hero Image

сьогодні о 16:46

Транспортна ізоляція залишається одним з головних обмежень для розвитку Славської територіальної громади. Вона має увійти у Державний інфраструктурний проєкт "Мале Карпатське коло", який би з’єднав туристичні центри Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Проте наразі проєкт заморозили, але громада самостійно ремонтує внутрішні дороги, зокрема до тупикових сіл, яких залишилось ще сім. Про це в інтерв'ю "Твоєму місту" розповів голова Славської ОТГ Олег Даниляк.

Він зазначив, що ситуація у віддалених селах складніша через специфічну географію: з 15 сіл громади сім є тупиковими – автомобільні дороги там закінчуються біля підніжжя хребтів або в лісових масивах (Верхня Рожанка, Ялинкувате, Хащованя, Хітар, Кальне, Пшонець, Опорець).

"І ми хочемо зробити всі села громади нетупиковими. Це дасть додатковий туристичний потік, а також величезний поштовх для розвитку і для самореалізації людей, які там живуть", — каже голова Славської ОТГ.

Демографічний стан у громаді неоднорідний: від найменшого села Грабовець (96 мешканців) до Пшонця (300 осіб), Кального (306 осіб), Хащовані (358 осіб) та Хітара (415 осіб). Найбільшими є Славсько (3 500 осіб), Тухля (1 800), Лавочне (1 100) та Либохора, де мешкає понад 2 300 людей, а саме село розтягнулося вздовж річки майже на 12 кілометрів.

Читайте також: Проблеми гірських сіл, Карпатське коло і новий курорт. Як живе одна з найбагатших громад Львівщини

До слова, державний інфраструктурний проєкт "Мале Карпатське коло", який мав би з’єднати туристичні центри Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей, зараз на паузі. Мета — закільцювати маршрути, щоб туристи не робили величезних об’їздів навколо хребтів.

Проєкт передбачає три напрямки: Славсько — Хащованя (на Закарпаття), Верхня Рожанка – Сенечів – Вишків (на Івано-Франківщину) та Тухля — Плав’я (там розташовано курорт "Плай").

Наразі капітально відремонтували лише першу ділянку – від курорту "Захар Беркут", що у Волосянці, до Хащовані на межі Закарпатської області. 

Дорожники уклали асфальтне покриття, оновили мостові переходи, облаштували водовідведення та укріпили схили підпірними стінками з габіонів.

Подальше будівництво дороги через Бескидський перевал зупинила війна через зміну бюджетних пріоритетів. Ділянка перевалу довжиною близько 4 км, що спускається до села Верхній Студений на Закарпатті, залишається ґрунтовим лісовим шляхом, який можна подолати лише пішки чи на спецтехніці. Як наслідок, замість прямого шляху у 30 км водії змушені робити об'їзд у 120 км через трасу Київ—Чоп.

Хоч державний проєкт “Мале Карпатське коло” зупинили, Славська громада ремонтує внутрішні дороги за рахунок власного бюджету. Громада вже відремонтувала близько 20 км внутрішніх доріг (у селах Либохора, Ялинкувате, Лавочне, Опорець, Тернавка тощо). Втім, половина сіл залишаються тупиковими.

"Ми хочемо відкрити ці села для туристів, щоби вони могли заїхати в них і замилуватися мальовничими краєвидами. Ми відремонтували дорогу Головецько-Пшонець, дороги у селах Либохора та в Ялинкуватому, бічну дорогу у високогірному присілку Решітка, що лежить високо на схилах гір між Волосянкою та Тернавкою, відремонтували дороги у Лавочному, Опорці, Тернавці. Це все наші віддалені села, які зараз мають асфальтоване покриття", — каже Даниляк.

Вектор розвитку Славської громади останніми роками суттєво змінився через будівництво нового гірського курорту. Завдяки мільйонним податковим надходженням тут почали реалізовувати проєкти, які раніше були недосяжними для багатьох віддалених гірських сіл. Як змінилася громада після приходу великого інвестора? Чи вдається місцевій владі зберігати баланс між інтересами бізнесу та мешканців? Чи відстоює голова громади, який є братом бізнес-партнера курорту, інтереси інвестора, чи насамперед дбає про довгостроковий розвиток Славської громади? "Твоє місто" спробувало розібратися в цих питаннях детальніше, провівши день у горах із очільником Славської ОТГ Олегом Даниляком. Читайте інтерв'ю за посиланням.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Ініціативи
Тисячі трупів у соляній шахті на Львівщині. Урочище Саліна після 85 років трагедії досі не має державного визнання
В урочищі Саліна у 1941 році на початку німецько-радянської війни органи НКВС перед відступом стратили понад три з половиною тисячі людей. 
Вшанування жертв трагедії Саліни / фото: Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ

13:11

Щороку наприкінці червня - на початку липня на Львівщині згадують трагедію урочища Саліна, що поблизу Добромиля Самбірського району, де у 1941 році органи НКВС стратили понад 3 тисячі людей. Наразі Саліну на державному рівні не визнали місцем масового поховання жертв репресій тоталітарного режиму.  Народна депутатка Софія Федина написала у Facebook, що їй відомо, що Львівська обласна військова адміністрація вже подавала пропозицію щодо занесення Саліни до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією пам’ятки національного значення...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"