Бюджетний феномен: податковий рай на базі однієї компанії

Славська громада офіційно вважається однією з найбагатших у Львівській області, міцно утримуючи перше місце за обсягом власних доходів і податків на одного жителя. Середній показник тут у 3–4 рази вищий, ніж загалом по регіону, що забезпечує величезний профіцит бюджету та лідерство за видатками розвитку.

Однак цей фінансовий успіх не є результатом диверсифікованої місцевої економіки. Головне джерело добробуту громади — група компаній ОККО. Власник перереєстрував частину підприємств зі Львова безпосередньо у Славську. Як наслідок, значна частина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від тисяч співробітників АЗС та офісів компанії з усієї України надходить прямо до місцевої скарбниці.

Як розповідає "Твоєму місту" в. о. голови Славської ОТГ Олег Даниляк, з 2018 по 2025 рік сумарний бюджет громади становив 2,4 млрд гривень, з яких 1,8 млрд гривень (майже 78%) — це податки, сплачені групою компаній ОККО.

Наразі доходи додатково зростають через інвестиції у будівництво курорту GORO. 

Проте така структура бюджету може створювати певні ризики: фінансова стабільність 15 тисяч мешканців громади фактично залежить від податкових надходжень приватного інвестора.

Водночас Олег Даниляк стверджує: інвестор націлений на те, аби громада гармонійно розвивалася разом з курортом. Щоби це не був курорт-оаза, а поїхавши 5-10 км навколо курорту, людина не відчула контрасту щодо доріг та інших речей, які чутливо сприймає турист, коли приїжджає відпочивати. 

Побоювання, що інтереси інвестора ставлять вище інтересів громади

Варто зазначити, що торік від посади голови громади усунули Володимира Бегу, який очолював з 2017 року Славське, а з 2020 – усю ОТГ. Він пробував поновитися, однак у судах першої інстанції та апеляційної — йому відмови. Сам Бега назвав це рішення узурпацією влади холдингом ОККО.

Після цього на секретаря Славської селищної ради Олега Даниляка тимчасово поклали обов'язки голови. Він же – рідний брат Василя Даниляка, бізнес-партнера засновника OKKO Group Віталія Антонова, групи компаній, яка і займається будівництвом масштабного курорту. Тоді "Твоє місто" з'ясовувало у Олега Даниляка, що сталося та як розвиватиметься громада надалі.

Відтоді минуло понад рік, і ми вирішили поїхати до Славського, щоб на власні очі побачити, що змінилося в громаді, з якими викликами вона стикається та як тут вибудовують взаємодію між владою, інвестором і мешканцями.

Ми також вдруге поспілкувалися з Олегом Даниляком і відверто запитали про лобіювання інтересів інвесторів.

За його словами, переважна більшість мешканців підтримує будівництво курорту – і люди бачать конкретні результати: відремонтовані дороги, школи, спортивні майданчики.

Специфічна географія і комунальна інфраструктура

Попри статус профіцитної громади, Славська ОТГ досі потерпає від відсутності базової комунальної інфраструктури. У самому селищі Славсько лише центральна частина має централізоване водопостачання та каналізацію, а діючі очисні споруди давно застаріли.

Саме з найбільших проблем, які потребують негайного розв’язання, ми почали розмову з Олегом Даниляком. 

Ситуація у віддалених селах ще складніша через специфічну географію: з 15 сіл громади сім є тупиковими – автомобільні дороги там закінчуються біля підніжжя хребтів або в лісових масивах (Верхня Рожанка, Ялинкувате, Хащованя, Хітар, Кальне, Пшонець, Опорець).

Демографічний стан неоднорідний: від найменшого села Грабовець (96 мешканців) до Пшонця (300 осіб), Кального (306 осіб), Хащовані (358 осіб) та Хітара (415 осіб). Найбільшими є Славсько (3 500 осіб), Тухля (1 800), Лавочне (1 100) та Либохора, де мешкає понад 2 300 людей, а саме село розтягнулося вздовж річки майже на 12 кілометрів.

Проєкт будівництва мереж водопостачання та каналізування для сіл Ялинкувате, Хащованя, Волосянка, Нижня та Верхня Рожанка разом із новими очисними спорудами наразі перебуває на стадії техніко-економічного обґрунтування. Громада з власного бюджету профінансувала всі необхідні дослідження та розрахунки, розробку архітектурно-технічної частини зовнішніх мереж. Втім, Олег Даниляк визнає: попри профіцитний бюджет, самостійно реалізувати цей дороговартісний проєкт громада не здатна.

Заморожене "Мале Карпатське коло"

Транспортна ізоляція залишається головним обмеженням для розвитку. Державний інфраструктурний проєкт "Мале Карпатське коло" мав з’єднати туристичні центри Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Мета — закільцювати маршрути, щоб туристи не робили величезних об’їздів навколо хребтів. Проєкт передбачає три напрямки: Славсько — Хащованя (на Закарпаття), Верхня Рожанка – Сенечів – Вишків (на Івано-Франківщину) та Тухля — Плав’я (там розташовано курорт "Плай").

Наразі капітально відремонтовано лише першу ділянку – від курорту "Захар Беркут", що у Волосянці, до Хащовані на межі Закарпатської області. 

Дорожники уклали асфальтне покриття, оновили мостові переходи, облаштували водовідведення та укріпили схили підпірними стінками з габіонів.

Подальше будівництво дороги через Бескидський перевал зупинила війна через зміну бюджетних пріоритетів. Ділянка перевалу довжиною близько 4 км, що спускається до села Верхній Студений на Закарпатті, залишається ґрунтовим лісовим шляхом, який можна подолати лише пішки чи на спецтехніці. Як наслідок, замість прямого шляху у 30 км водії змушені робити об'їзд у 120 км через трасу Київ—Чоп.

Хоч державний проєкт “Мале Карпатське коло” зупинено, Славська громада активно ремонтує внутрішні дороги за рахунок власного бюджету. Громада вже відремонтувала близько 20 км внутрішніх доріг (у селах Либохора, Ялинкувате, Лавочне, Опорець, Тернавка тощо). Втім, половина сіл залишаються тупиковими.

Освіта та ремонти

У Славській громаді діє 16 шкіл (понад 2 000 учнів). Через гірський рельєф рада утримує малокомплектні заклади. Середня наповнюваність класів становить 11–14 учнів, що є нижчим за загальноукраїнські нормативи, проте заклади фінансуються самостійно (на освіту цього року заплановано 168,3 млн гривень). Протягом 2023–2025 років відремонтували понад 100 класів.

Гострим залишається питання логістики харчування. Лише кілька великих шкіл (у Славську, Тухлі, Лавочному, Волосянці та Либохорі) мають власні модернізовані харчоблоки. До інших віддалених початкових шкіл та гімназій гарячі обіди щоденно довозять у спеціальних термобоксах через кейтеринг або орендований приватним підприємцем харчоблок. З вересня 2026 року навантаження зросте, оскільки гарячим харчуванням необхідно буде забезпечити абсолютно всіх учнів з 1 по 11 клас (зараз безкоштовно харчуються лише 1–4 класи).

"Ми цю проблему вирішуємо  за допомогою щоденного кейтерингу, — ділиться він. — Гарячі обіди готують у базових опорних закладах та у спеціальних термобоксах розвозять навіть у найвіддаленіші та найменші початкові школи й гімназії. Ми уклали  також договір з підприємцем, який взяв у Славському в оренду  харчоблок,  і також довозимо гаряче харчування дітям в школи".

Щодо спортивної інфраструктури, у селах побудовано 10 мультифункціональних майданчиків та 4 футбольних поля зі штучним покриттям. Проте у селах Хітар, Ялинкувате та Хащованя спортивних майданчиків досі немає – їх лише проєктують. У селах Пшонець, Кальне та Грабовець замість них планується будівництво звичайних дитячих майданчиків через менший вік дітей.

За словами очільника громади, коли у 2020 році побудували перший спортивний майданчик у селі Нижня Рожанка, а потім наступний наступний у селі Верхня Рожанка, то побачили, що діти сидять там до пізнього вечора.

"І всі без телефонів. Тут навіть питання не лише спорту, а соціалізації і спілкування дітей між собою. Тому що в гірських селах хати розкидані одна від одної, дітям важко десь зібратися. Наразі немає спортивних майданчиків у селі Хітар, Ялинкувате та Хащованя. А в селах Пшонець, Кальне та Грабовець ми плануємо побудувати дитячі майданчики, бо там дітки менші віком".

Про згуртованість громади

Олег Даниляк стверджує, що Славська громада — дуже активна й організована: “Ви б бачили, як у нас проходять громадські слухання з різних питань! В який би час вони не відбувалися, завжди збираються повні зали. Дискусії бувають доволі гарячі, але це — свідчення небайдужості. Тому говорити про те, що щось відбувається без відома громади, недоречно”.

Ще один приклад залученості громади — аварійний ремонт школи в с. Либохора. Школа була в критичному стані, крізь щілини у стінах проглядався карпатський краєвид. Але час планового ремонту співпав з початком повномасштабної війни, коли Кабінет міністрів запровадив обмеження на використання коштів місцевих бюджетів. 

Так у Либохорі з’явилася відремонтована школа. Навіть зараз, коли пряме фінансування знову стало можливим, і всі ремонти знову проводять зусиллями професійних підрядників, батьків періодично теж залучають до допомоги.

Дефіцит робочих місць та молодіжна міграція: що з цим робитимуть

Мешканці тупикових та віддалених сіл практично позбавлені вибору працевлаштування на місцях, визнає в. о. голови селищної ради. Та й інших сіл також. За його словами, вакансії  для мешканців громади обмежені лише лісовим господарством та сферою сезонних туристичних послуг. Вибір професій  і так невеликий, а складне і нерозвинене автобусне сполучення між самими селами ще більш посилює цю проблему.

Громадський транспорт між віддаленими селами Славської громади та Волосянкою, де розташовані основні відпочинкові комплекси, практично не курсує напряму. Через радіальну структуру доріг та гірський рельєф, усі маршрути пролягають через єдиний логістичний вузол — селище Славсько. Дістатися до Волосянки, де потрібні робочі руки, з інших куточків громади можна лише з пересадкою у Славську. А зі Славську на місцевому автобусі  вже дістатися до Волосянки.

Відстань з віддалених сіл Либохора чи Хітар до Славська становить біля 20 км, а зі Славська до Волосянки ще вісім. 60 км щодня  до місця роботи при невеликих зарплатах та високій вартості транспорту не виглядає привабливою пропозицією.

Через брак роботи молодь масово виїжджає з цих сіл.

Місцева влада розраховує, що вирішити цю проблему допоможе запуск курорту GORO, який має створити робочі місця — від технічного персоналу до керівників проєктів. Загалом, до 2030 року планується створення 6000 робочих місць на самому курорті та довкола в дестинації.

Зараз громада намагається утримати молодь стипендіями (у 2026 році виплачено близько 1,5 млн грн) та додатковими виплатами для тих учнів, які обирають професії, що знадобляться майбутньому курорту та громаді.  За показником витрат на проєкти з підтримки молоді у 2025 році Славська ОТГ посіла друге місце в області після Львова.

Також Олег Даниляк визнає: відсутність розваг та атракцій є слабким місцем громади, через що перебування туристів є короткостроковим. Щоб стимулювати локальний бізнес, спільно з інвестором запущено грантову програму "Власна справа" з фондом 1 млн гривень (фінансується селищною радою та інвестором порівну). З 50 заявок відібрали 25 людей для навчання бізнесу у сфері гостинності. Курс завершиться захистом проєктів, а найкращі з них — отримають фінансову підтримку від GORO або Славської селищної ради на розвиток власної справи.

Медицина: амбулаторії є, але до деяких сіл "швидка" їде понад 40 хвилин

У громаді працюють нові або капітально відремонтовані амбулаторії сімейної медицини – у Славську, Тухлі, Лавочному, Волосянці та Либохорі. У малих і тупикових селах – фельдшерсько-акушерські пункти. Для виїздів у найбільш важкодоступні тупикові села громади, Хітар, Кальне чи Опорець) під час снігопадів чи бездоріжжя сімейні лікарі використовують повнопривідний позашляховик Renault Duster, закріплений за міською лікарнею. Крім нього є ще три медичних автомобілі, закріплені за амбулаторіями сіл.

Але самостійно дістатися до міської лікарні у Славську, щоби, скажімо, здати потрібні аналізи чи отримати консультацію травматолога через низьку періодичність рейсів вкрай важко.

Очільник громади визнає і проблему дефіциту медичних кадрів у віддалених селах.

Для консультації та лікування у вузьких спеціалістів, таких як офтальмолог та ЛОР мешканцям Славська найчастіше потрібно їхати до Сколе – 28 км або Стрия – 68 км.

Географія позначається і на роботі екстреної  медичної допомоги.  До віддалених сіл — Пшонця чи верхньої частини Либохори — бригада екстреної допомоги добирається понад 30–40 хвилин. 

Міська лікарня у Славському – фактично велика амбулаторія з денним стаціонаром, де працює близько 20 медиків.. Для серйозного лікування, операцій чи консультацій кардіолога, хірурга або онколога мешканцям доводиться їхати до Стрия або Львова. Деякі вузькі спеціалісти приїжджають зі Львова за графіком — але це не вирішує проблему системно.

Збереження бойківської спадщини

У Славській громаді – три з двадцяти найстаріших дерев'яних церков України, що зберегли первісний вигляд. Усі три мають статус пам'яток архітектури національного значення: церква Святого Миколая (1874) у Лавочному, церква Собору Пресвятої Богородиці (1874) у Волосянці та церква Зіслання Святого Духа (1804) у Верхній Рожанці – збудована без жодного цвяха за канонами бойківського зодчества.

Реставрація церкви у Верхній Рожанці вже розпочалася – вартість робіт перевищує 10 млн гривень.

Допомога ЗСУ

Паралельно значна частина бюджету спрямовується на військові потреби. Понад 800 мешканців громади перебувають на фронті, близько 45 воїнів загинуло, майже 40 зникли безвісти, більше 120 поранено. Мобілізовані отримують одноразову допомогу у 50 тисяч гривень, також діють програми підтримки поранених (від 10 до 25 тисяч гривень). 

Кожен мешканець громади, який пішов на війну зі Славської громади, отримує одноразову грошову допомогу – 50 тисяч гривень, - розповідає Олег Даниляк. - Для поранених працює окрема програма. Кожен поранений боєць із громади отримує одноразову фінансову допомогу з місцевого бюджету. Розмір виплати становить 50 тисяч гривень. Плюс ще річна одноразова допомога - 12 тисяч , та річна одноразова допомога на додаткове лікування для ветерана, діючого військовослужбовця чи члена його сім’ї – 16 тисяч гривень

Упродовж 2022–2025 років громада спрямувала на ЗСУ 115 млн гривень, а на допомогу ветеранам та їхнім родинам — майже 80 млн гривень. У бюджеті 2026 року на ЗСУ передбачено 51 млн гривень. 

Окремо у громаді за рахунок благодійних зборів та ярмарків будують меморіал «Дзвін пам’яті». Це масштабний меморіальний проєкт Славської селищної ради, присвячений шані та увіковічненню пам'яті всіх загиблих воїнів-героїв громади, які віддали життя у російсько-українській війні. 

Цей меморіал за ініціативи спілки ветеранів "Бойківська варта" створюється як новий пантеон шани. Центральним елементом композиції буде справжній великий Дзвін Пам'яті,  тужливий звук якого лунатиме під час загальнонаціональних хвилин мовчання, у дні жалоби за полеглими земляками, а також під час офіційних пам’ятних заходів громади. 

Сподіваємося, що надалі розвиватиметься не лише сам курорт, а й уся дестинація Славського та навколишніх сіл, а прогнози й очікування в. о. голови громади справдяться. "Твоє місто" й надалі уважно стежитиме за цими процесами та розповідатиме як про позитивні зміни, так і про проблеми, з якими стикається цей карпатський регіон.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.