Можлива ескалація з боку Польщі. Буданов заявив, що Україна не прийме ультиматумів

Польська сторона може вдатися до низки "ескалаційних кроків" напередодні відзначення річниці Волинської трагедії.
Кирило Буданов
Кирило Буданов

07 липня 2026, 20:55

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що найближчими днями можливе загострення у відносинах між Україною та Польщею. За його словами, польська сторона може вдатися до низки «ескалаційних кроків» напередодні відзначення річниці Волинської трагедії. Про це він сказав в інтерв’ю онлайн-виданню "РБК-Україна", опублікованому 7 липня.
За його словами, Польща готує низку "незрілих ескалаційних кроків" до 83-х роковин Національного дня пам’яті жертв Волинської трагедії. А цього тижня очікується пік ескалації в українсько-польських відносинах.Водночас деталей цих дій Буданов не навів.

Кирило Буданов наголосив, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів від будь-якої держави, включно з Польщею.

"Останній, хто намагався поставити нам ультиматум – це Російська Федерація. Без образ до Польщі – але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли", – додав він.

Читайте також: Скандал з УПА, лист Ющенка і заява Туска: Польща чекає від України "чіткого сигналу"

Також керівник запевнив, що у разі таких кроків з боку Польщі, Україна змушена буде відповісти належним чином. Водночас він висловив сподівання, що нинішнє загострення завершиться деескалацією, а не подальшим загостренням конфлікту.

"Пікова ескалація завжди веде або в катастрофу, або в деескалацію. Я сподіваюся, що ми підемо в деескалацію", – наголосив Кирило Буданов.

Волинська трагедія - це серія обопільних етнічних чисток та масових вбивств українського та польського населення, що відбувалися у 1943–1944 роках під час Другої світової війни на території Волині та Східної Галичини. Польща оцінює кількість загиблих поляків під час Волинської трагедії приблизно у 100 тисяч осіб. Водночас історики наводять різні оцінки: за різними дослідженнями, жертвами серед польського населення могли стати від 30 до 70 тисяч людей, а серед українців - від 5 до 20 тисяч. Предметом багаторічних дискусій між Києвом і Варшавою залишається також трактування цих подій. Польська сторона визначає їх як геноцид, тоді як Україна офіційно використовує термін "Волинська трагедія" та наголошує на необхідності взаємного вшанування пам'яті й примирення. «Твоє місто» детально розбиралося з цими подіями. Історики зʼясували, що в ті часи загинуло 30 тисяч українців. Детальніше читайте тут.

Нагадаємо що,  19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, що спричинило політичну дискусію та низку взаємних заяв між Києвом і Варшавою. Зокрема, згодом про відмову від ордену повідомили голова Офісу президента Кирило Буданов та третій президент України Віктор Ющенко.

Нещодавно, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві з главою МЗС Польщі Радославом Сікорським запропонував польській стороні пакет антикризових кроків для подолання історичних суперечок між двома державами.



Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Вибухи, розбиті вікна та приїзд Буданова: що відбувається біля будинку з мобілізованими на Київщині
У Петропавлівській Борщагівці загострився конфлікт біля будівлі Нацгвардії. На місце прибув Кирило Буданов, а Офіс військового омбудсмана розпочав перевірку обставин інциденту.
Буданов прибув на місце сутичок на Петропавлівській Борщагівці. Фото: КИЇВ24

02 листопада, 22:15

Увечері 2 листопада у Петропавлівській Борщагівці на Київщині загострилася ситуація біля будинку, де тимчасово перебували мобілізовані та військовослужбовці після самовільного залишення частин. Під час протестів повідомляли про пошкодження будівлі, вибух світлошумової гранати та звуки пострілів, а згодом людей почали виводити з приміщення. Про це повідомляють Офіс військового омбудсмана, представники Національної гвардії України, а також NV, Укрінформ, hromadske та КИЇВ24...
CityLife
Хто виграє від українсько-польських чвар? Експерти про Волинську трагедію, УПА і те, як Україні і Польщі співіснувати далі
Після рішення Львівської облради проголосити 2027 рік роком УПА, Шухевича й Ольжича польські міста призупиняють партнерство зі Львовом. Історична пам'ять знову стала причиною кризи між Києвом і Варшавою. Чому українці й поляки по-різному пам'ятають Волинську трагедію? Хто виграє від чвар? І чи можливе примирення України і Польщі без замовчування історичних фактів? Ось що про це думають сім учасників Клубу експертів «Твого міста» – посол України в Польщі Василь Боднар, історики Богдан Гудь, Ігор Галагіда, Вахтанг Кіпіані, публіцист Віталій Портников, лауреат премії «Людина польсько-українського примирення» отець Стефан Батрух і психотерапевт Роман Кечур (усі розмови записані до рішення Львівської облради).
Hero Image

29 жовтня, 20:47

Чому тема Волинської трагедії знову загострила українсько-польські стосунки Посол України в Польщі Василь Боднар (повну розмову у двох частинах читайте тут і тут) бачить ситуацію так: «Насправді тема Волинської трагедії не вчора виникла. Вона була розкручена в 2016 році після фільму «Волинь», який показували в усіх кінотеатрах і школах. І тему цю порушили доволі вдало...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"