Можлива ескалація з боку Польщі. Буданов заявив, що Україна не прийме ультиматумів

Польська сторона може вдатися до низки "ескалаційних кроків" напередодні відзначення річниці Волинської трагедії.
Кирило Буданов
Кирило Буданов

07 липня 2026, 20:55

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що найближчими днями можливе загострення у відносинах між Україною та Польщею. За його словами, польська сторона може вдатися до низки «ескалаційних кроків» напередодні відзначення річниці Волинської трагедії. Про це він сказав в інтерв’ю онлайн-виданню "РБК-Україна", опублікованому 7 липня.
За його словами, Польща готує низку "незрілих ескалаційних кроків" до 83-х роковин Національного дня пам’яті жертв Волинської трагедії. А цього тижня очікується пік ескалації в українсько-польських відносинах.Водночас деталей цих дій Буданов не навів.

Кирило Буданов наголосив, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів від будь-якої держави, включно з Польщею.

"Останній, хто намагався поставити нам ультиматум – це Російська Федерація. Без образ до Польщі – але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли", – додав він.

Читайте також: Скандал з УПА, лист Ющенка і заява Туска: Польща чекає від України "чіткого сигналу"

Також керівник запевнив, що у разі таких кроків з боку Польщі, Україна змушена буде відповісти належним чином. Водночас він висловив сподівання, що нинішнє загострення завершиться деескалацією, а не подальшим загостренням конфлікту.

"Пікова ескалація завжди веде або в катастрофу, або в деескалацію. Я сподіваюся, що ми підемо в деескалацію", – наголосив Кирило Буданов.

Волинська трагедія - це серія обопільних етнічних чисток та масових вбивств українського та польського населення, що відбувалися у 1943–1944 роках під час Другої світової війни на території Волині та Східної Галичини. Польща оцінює кількість загиблих поляків під час Волинської трагедії приблизно у 100 тисяч осіб. Водночас історики наводять різні оцінки: за різними дослідженнями, жертвами серед польського населення могли стати від 30 до 70 тисяч людей, а серед українців - від 5 до 20 тисяч. Предметом багаторічних дискусій між Києвом і Варшавою залишається також трактування цих подій. Польська сторона визначає їх як геноцид, тоді як Україна офіційно використовує термін "Волинська трагедія" та наголошує на необхідності взаємного вшанування пам'яті й примирення. «Твоє місто» детально розбиралося з цими подіями. Історики зʼясували, що в ті часи загинуло 30 тисяч українців. Детальніше читайте тут.

Нагадаємо що,  19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, що спричинило політичну дискусію та низку взаємних заяв між Києвом і Варшавою. Зокрема, згодом про відмову від ордену повідомили голова Офісу президента Кирило Буданов та третій президент України Віктор Ющенко.

Нещодавно, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві з главою МЗС Польщі Радославом Сікорським запропонував польській стороні пакет антикризових кроків для подолання історичних суперечок між двома державами.



Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
Забути про суперечки й готуватися до атак: ексголова Бюро нацбезпеки Польщі про ситуацію на кордоні та тиск Трампа
Відставний генерал Станіслав Козєй закликає відкласти історичні суперечки, створити передову зону ПРО та не реагувати на тиск щодо припинення ударів по рф.
Станіслав Козєй розповів про те, як Києву та Варшаві захистити прикордоння, побороти російську дезінформацію та вистояти в умовах паузи від США.

13 жовтня, 18:15

Історичні суперечки між Києвом і Варшавою не повинні заважати практичній співпраці у сфері безпеки, а Україні не варто припиняти удари по об'єктах у рф лише на вимогу Вашингтона. Про це в інтерв’ю "Укрінформу" розповів колишній голова Бюро національної безпеки Польщі, відставний генерал Станіслав Козєй. Про "енергетичне перемир’я" та дії Дональда Трампа Ситуацію, яка складається довкола вимог президента США припинити удари по російській енергетиці, Станіслав Козєй називає драматичною...
Політика
Волинь-1943 як «квиток» до ЄС: чи стане історія умовою вступу України?
Чому українці й поляки досі сперечаються про те, що сталося на Волині у 1943 році? І чому ця суперечка дедалі частіше виринає в політиці, соцмережах і навіть у розмовах про вступ України до ЄС? Історик і дослідник цієї теми Богдан Гудь, автор книжок польською та українською, вважає, що відповідь треба шукати не лише в роках війни, а й у землі, школах, церквах і владі, які задовго до 1943-го розводили два народи. Про це читайте у розмові зі Світланою Жаб'юк для Клубу експертів і експерток «Твого міста».
Богдан Гудь / Фото "Твого міста", перероблене за допомогою ШІ

08 жовтня, 20:10

Скільки років ви досліджуєте українсько-польські стосунки, зокрема тему Волинської трагедії? Це довга історія. У 1998-му ми з польськими колегами зробили фільм «Важке братерство» про Союз Пілсудського і Петлюри. Питання, яке не розв'язали: чому їм не вдалося в 1920 році відновити незалежність України...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"