Які результати нового етапу пошуків у Пужниках: що знайшли фахівці

Українські та польські фахівці завершили черговий етап пошуків останків загиблих під час Другої світової війни на території колишнього села Пужники на Тернопільщині. Жодних місць масового поховання виявлено не було. Про це повідомляє "Укрінформ" посилаючись на відповідь у Спеціалізованій установі "Волинські старожитності".

Пошуковці продовжили обстеження північно-східної частини старого кладовища. За допомогою техніки вони заклали 36 розвідкових траншей на площі близько пів гектара. У результаті масового поховання не виявлено, однак вдалося визначити межі цвинтаря та виявити залишки трьох об’єктів.

Пужники є складною територією для пошукових робіт через горбистий рельєф, ліс і густі зарості.

Надалі місцевість планують дослідити за допомогою лідар-зйомки (LiDAR — Light Detection and Ranging). Це метод лазерного сканування, який дає змогу створити детальну модель рельєфу та може допомогти у пошуку масового поховання. Наразі триває оформлення дозволу на проведення таких робіт.

У пошуковій експедиції з українського боку брали участь фахівці установи "Волинські старожитності", з польського — представники Поморського медичного університету в Щецині та фонду "Свобода і демократія".

Читайте також: Важливий нюанс: історик зі Львова пояснив, що не так у звинувачуванні Шухевича в трагедії на Волині

Що відомо про Пужники

Пужники були селом на Тернопільщині, де в міжвоєнний період компактно проживали поляки. У лютому 1945 року населений пункт зазнав збройного нападу, під час якого загинула частина мешканців, а саме село спалили.

У червні 1945 року жителів переселили до Польщі — у населені пункти Немисловіце та Ратовіце. У 1949 році радянська влада ліквідувала село. Відтоді його територія залишалася незаселеною та поступово заросла лісом.

За інформацією польського видання RMF24, під час підготовки до нового етапу пошуків з'явилися свідчення очевидців, які можуть допомогти встановити місце поховання загиблих. Зокрема, одна зі свідків, якій на той час було 10 років, розповіла, що бачила, як тіла загиблих перевозили возами або саньми та ховали на ділянці між церквою і кладовищем. Цю територію раніше ще не досліджували.

Також пошуковці отримали дозвіл військової влади на обстеження цієї ділянки за допомогою спеціального електронного обладнання, яке має допомогти виявити можливі місця поховань. Про це RMF24 повідомив представник фундації "Свобода і Демократія" Мацей Данчевич.

За даними RMF24, у ніч із 12 на 13 лютого 1945 року в Пужниках загинули, за різними оцінками, від 50 до 120 поляків.

До слова, 6 жовтня, розпочалися пошукові дослідження місць поховань українців, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни на території села Ласків, гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Республіки Польща. Метою пошукових досліджень було виявлення місць поховань цивільних мешканців Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Також нещодавно Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича 20 жовтня. У 2027 році виповниться 120 років від дня народження Шухевича й Ольжича, а також 85 років від заснування Української повстанської армії.

Автором проєкту рішення щодо вшанування УПА був депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета. Згодом на вимогу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського його внесли до реєстру осіб, яким заборонено в’їзд і перебування в країнах Шенгенської зони до 20 жовтня 2031 року.

Зазначимо, що Святослав Шеремета також очолював експедицію з пошуку загиблих українців у Польщі у с. Ласково. У ході пошукової експедиції там віднайшли понад 40 остаків українців, які були вбиті підрозділами Армії Крайової та Батальонів хлопських 10 березня 1944 року. 

Нещодавно в розмові для Клубу експертів "Твого міста" історик Богдан Гудь пояснив, чому суперечки між Україною та Польщею щодо Волинської трагедії досі залишаються гострими та як історична пам’ять може вплинути на вступ України до ЄС.

Ми також з'ясовували правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, та чому Сагринь має стати новим символом українців. Докладніше тут.

Журналіст і публіцист Віталій Портников вважає, що не може один народ обирати героїв для іншого. Також думкою він поділився під час зустрічі Клубу експертів "Твого міста". Як Україні відстоювати власних героїв читайте тут.