Львівські бомбосховища побудовані на території підприємств з розрахунку на відповідну кількість працівників. Для населення у таких випадках готують підвальні приміщення житлових будинків, яких у центрі міста є навіть більше, ніж потрібно, пише Zaxid.net.

Бомбосховища використовуються тільки для захисту працівників підприємств. Загалом їх у Львові 173. Вони залишилися у спадок з радянських часів, коли кожне підприємство, згідно з проектною документацією, зобов’язане було мати захисну споруду для укриття тих працівників, які в особливий період перебувають на зміні.

Бомбосховища – тільки для працівників підприємств

Бомбосховища бувають різних розмірів. Вони можуть розташовуватися безпосередньо під підприємствами, або окремо в радіусі 500 метрів, і можуть вмістити від 100 до 1200 людей. Обладнані ці приміщення системами водозабезпечення, вентиляцією, каналізацією. У деяких із них навіть є дизельні генератори.

Такі укриття споруджуються та утримуються за кошти підприємств. Серед тих, які досить добре збереглися – бомбосховища Львівського ювелірного заводу, Локомотиворемонтного заводу, Львівводоканалу, Львівської залізниці. Ті, які знаходяться недалеко від хімічно небезпечних об’єктів, мають ще й відповідні засоби індивідуального захисту працівників.

Для населення – підвальні приміщення

Для укриття населення в особливий період можуть використовуватися підвальні приміщення житлових будинків та підземний простір (підземні паркінги та підземні пішохідні переходи).

«При отриманні сигналу про підготовку до настання особливого періоду кожне підвальне приміщення за 12 годин готується до прийому населення. При цьому знищуються перегородки, виносяться речі, проводиться укріплення дверей та віконних отворів, які закладаються мішками з піском. По можливості під’єднуються крани для питної води, санвузли», – розповів заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міськради Валентин Романюк.

Він пояснив, що у нових будинках є можливість під’єднати підвальні приміщення до централізованого постачання питної воді, тоді як у старих, австрійських, це зробити проблематично. Тому людям радять мати з собою запаси води.

«На вимогу міського голови з усіма ЛКП Львова нашими працівниками проведені заняття щодо укриття населення. Їм роз’яснили порядок оповіщення населення, порядок підготовки приміщень та порядок їх заповнення в особливих умовах», – зазначив Валентин Романюк.

У будинках львів’ян є два стенди з планом території, а також роз’ясненням дій населення у особливий період. Крім того, чиновник запевнив, що мешканцям усіх будинків у Львові роздали пам’ятки про те, як діяти у разі виникнення небезпечних ситуацій.

Що робити після сигналу

При отриманні сигналу бомбардування потрібно зібрати речі першої необхідності, документи, запас їжі, засоби надання первинної медичної допомоги, оповістити сусідів та спуститися у підвальне приміщення.

«Найбільшу площу підвальних приміщень мають будинки у Галицькому районі. Там у разі надзвичайних ситуацій залишається навіть вільна площа. Проблема з укриттями є в Сихівському районі Львова. Там підвальні приміщення будинків мають багато бетонних перегородок. Крім того, це багатоповерхівки, то ж усі мешканці будинку фізично не зможуть розміститися у підвалах», – зазначив головний спеціаліст управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Володимир Федотов.

Львів’яни, які живуть у приватних будинках, мають підвальні приміщення. Бомбосховища, захисні споруди та підвальні приміщення розраховані на кількагодинне укриття населення в особливий період.

Загалом же в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР запевняють, що місто в повному обсязі забезпечене приміщеннями для укриття населення у разі настання особливих умов.

Нагадаємо, у Львові стартувала друга хвиля підготовки підвальних приміщень, де б мали укриватись мешканці на випадок воєнних дій. Комунальники вже розклеїли листівки з інформацією, куди втікати, якщо раптом Львів почнуть бомбити.