Поки всередині будівлі тривало засідання Київради, зовні люди намагалися донести до влади, чому, на їхню думку, нові тарифи є несправедливими. Кореспондентка "Твого міста" поспілкувалася з учасниками акції.
Одним із них був Володимир Іванов, який представився потерпілим під час Революції Гідності. За його словами, проблема значно ширша, ніж лише здорожчання проїзду.
"Для мене сьогоднішня влада — це те, що сьогодні вже звучало на акції: Кличко не мер, він мародер. Все, що зараз відбувається у Києві — знесення МАФів, підвищення тарифів на воду, на громадський транспорт — це рішення, які не обговорюються з людьми. Для них це час збагачення, а для киян під час війни — час виживання."
Чоловік переконаний, що міська влада мала спершу пояснити причини такого рішення та провести відкритий діалог із громадою.
"Я прийшов сюди не тільки через тарифи. Ми хочемо побороти корупцію і змусити владу почути людей. Вірю, що ця акція не стане останньою і дасть результат."
Для молодших учасників протесту питання виявилося більш життєвим — як тепер оплачувати щоденні поїздки.
Дмитро Серафим розповідає, що громадським транспортом користується щодня: їздить на роботу, допомагає батькам, навідує бабусю й дідуся.
"Мені треба буде платити 30 гривень просто, щоб доїхати на роботу або купити продукти для батьків. Я навіть не уявляю, скільки це буде за місяць. Це дуже багато. Я проти такого мародерства щодо нас."
Після свого виступу Дмитро завершив промову словами:
"Свободу проїзду, рівність людям і свободу народу."
На думку представниці громадської організації "Пасажири Києва" Оксани Мірошниченко, проблема полягає не лише у самій сумі, а й у транспортній політиці столиці.
Вона нагадує, що поступове підвищення тарифів відбувається і в інших містах, однак у Києві запропонований стрибок є занадто різким.
"Абонемент на громадський транспорт після підвищення коштуватиме в рази більше, ніж абонемент на паркування. Фактично влада сигналізує людям: користуйтеся автомобілями. Це абсолютно неправильний пріоритет."
За її словами, таке рішення лише посилить транспортну нерівність у столиці.
"Люди з меншими доходами просто не зможуть регулярно їздити містом. Замість того щоб стимулювати користуватися громадським транспортом, місто підштовхує людей переходити на маршрутки або пересідати на автомобілі. Водночас якість самого громадського транспорту майже не покращується: він і далі не всюди ходить за розкладом, бракує виділених смуг і контролю за ними."
Після виступів учасники акції почали скандувати "Владу до народу", а згодом — "Владу мільйонам, а не мільйонерам". На мітингу були студенти, внутрішньо переміщені особи, працівники бюджетної сфери. Організатори також заявили, що до протесту долучилися працівники комунальних транспортних підприємств, зокрема представники "Київського метрополітену".
Попри те, що акція була присвячена передусім підвищенню вартості проїзду, люди порушували й інші транспортні проблеми столиці. Зокрема говорили про необхідність будівництва трамвая на Троєщину та контролю за смугами громадського транспорту.
Одна з учасниць зауважила, що приватні автомобілі щодня безкарно користуються смугами для автобусів і тролейбусів.
"Якби поліція системно штрафувала водіїв, які їздять смугами громадського транспорту, бюджет отримав би додаткові кошти. Можливо, тоді не виникала б потреба настільки різко підвищувати тарифи."
Під час акції за порядком стежила значна кількість правоохоронців. Сам протест проходив спокійно, без сутичок. Учасники тримали плакати з написами "Мораторій на підвищення тарифів", "Мародер", "Кличко, їдь в ГТ", "Не забирайте наші гроші" та іншими гаслами.
Критично оцінюють запропоноване підвищення не лише учасники акції, а й транспортні експерти та профільні громадські організації.
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов у коментарі "Суспільне" наголошує, що головна проблема полягає не лише у вартості разової поїздки, а й у відсутності доступної системи проїзних. За його словами, більшість киян користуються кількома видами транспорту, тож одна поїздка фактично обходиться дорожче через необхідність пересадок.
"У середньому кияни роблять півтори пересадки, щоб дістатися місця призначення. Тому разова поїздка у 30 гривень означає середні витрати близько 45 гривень на одну дорогу", — пояснює експерт.
На його думку, громадський транспорт має залишатися передусім доступною соціальною послугою, а не працювати за принципом повної самоокупності. Саме тому у більшості європейських столиць дорогий разовий квиток компенсується вигідними місячними чи річними абонементами, які стимулюють людей регулярно користуватися громадським транспортом.
Беспалов також звертає увагу, що запропонована Києвом вартість проїзних є занадто високою. За його словами, у Варшаві місячний абонемент коштує у кілька разів дешевше, а значну частину витрат на перевезення компенсує міський бюджет. Такий підхід дозволяє зробити транспорт доступним для більшості мешканців і заохочує навіть власників автомобілів частіше залишати їх удома.
Читайте також: "Не забирайте наші гроші": кияни вийшли під мерію з мітингом
Подібної позиції дотримуються й у громадській організації "Пасажири Києва". Там пропонують замість оплати кожної окремої поїздки перейти до європейської моделі часових квитків із безкоштовними пересадками.
Зокрема, активісти пропонують запровадити квиток на 45 хвилин за 20 гривень, 90 хвилин — за 30 гривень, добовий квиток за 80 гривень, а місячний проїзний встановити на рівні 1000 гривень із можливістю активувати його в будь-який день місяця.
У ГО переконані, що така система буде вигіднішою для пасажирів і стимулюватиме користуватися саме громадським транспортом. За їхніми даними, у Празі чи Варшаві проїзними користуються 75–80% пасажирів, тоді як у Києві — лише близько 1%.
"Квиток на 45 хвилин дозволить змінити автобус на трамвай чи метро, не сплачуючи двічі. Реалізація цієї пропозиції може збільшити доходи транспортних підприємств удвічі та зекономити міському бюджету близько 2,5 млрд гривень на рік", — зазначають у ГО "Пасажири Києва".
Ще критичніше оцінює запропоноване підвищення експерт із комунальної сфери Олег Попенко у коментарі "Фокус". Він переконаний, що дорогий громадський транспорт не вирішує фінансових проблем міста, а навпаки — зменшує мобільність населення, стимулює використання приватних автомобілів, збільшує затори та погіршує екологічну ситуацію.
На його думку, громадський транспорт потрібно розглядати не як бізнес, а як інвестицію в економічний розвиток міста, адже доступний проїзд розширює можливості людей працювати, навчатися та користуватися міською інфраструктурою.
Що передувало
Нагадаємо, наприкінці червня Київська міська державна адміністрація оголосила про намір підвищити вартість проїзду в комунальному транспорті вже з 15 липня. Згідно із запропонованими змінами, разова поїздка коштуватиме 30 гривень. Також планується перегляд вартості проїзних: місячний абонемент пропонують встановити на рівні 1 088 гривень, а безлімітний — 4 875 гривень.
У міській владі пояснили, що рішення пов'язане зі зростанням витрат на утримання транспортної системи. За розрахунками КМДА, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік становить 64,60 гривні за одну поїздку в метро та 44,14 гривні — у наземному комунальному транспорті.
Втім, ініціатива викликала значний суспільний резонанс. Електронна петиція із закликом відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за кілька днів набрала необхідну кількість голосів і нині очікує на розгляд міської влади.
Крім того, депутат Київради та голова фракції "Слуга народу" Андрій Вітренко направив офіційний запит до міського голови Віталія Кличка. У ньому він вимагає оприлюднити повну структуру нового тарифу, пояснити методику його розрахунку та назвати посадовців, які відповідали за його підготовку.
