«Кожен з нас має своє розуміння успіху, яке може не співпадати із суспільним розумінням. Потрібно визначити, що саме для вас означає бути успішним. Для когось успіх – це бути мамою і мати трьох дітей, а для іншого – мати бізнес і купу грошей, ще для іншої людини – об’їздити весь світ і познайомитись із найрізноманітнішими людьми. Успіх – річ дуже індивідуальна», – розповіла tvoemisto.tv НЛП-тренер Анна Зайцева.

Вона радить, як стати успішним:

«У кожній з цих сфер треба поставити ціль. Ми уявили собі картинку успіху і визначаємо – чого у кожній з цих сфер ми маємо досягти.

Перша така сфера - фізична, тобто наше тіло. Наше тіло потрібно годувати, за ним потрібно доглядати, адже саме воно допомагає нам йти до успіху. Ще одна сфера – особистісна, ми повинні не забувати про розвиток власної особистості – вивчення мов, подорожі, різноманітні хобі, книжки, інакше є ризик застигнути на місці без розвитку.

Наступна сфера – сім'я. У кого немає власної сім'ї, є батьки, брати, сестри, з якими також треба підтримувати стосунки. Є якісь сімейні традиції, свята, які треба відзначати, ставити собі якісь цілі.

Сфера, де ми активно працюємо, ставимо багато цілей, - робота, бізнес. Тут може бути і кар'єрний розвиток або ж прочитання певної кількості робочої літератури чи відвідування курсів. Вони необов'язково повинні давати миттєвий і видимий результат, але ці кроки можуть просто бути складовими чи характеристиками великої мети.

Є ще сфера духовності – це не тільки віра, а й благочинність, соціальні проекти. Кожен вкладає своє розуміння. Для когось розвиток цієї сфери – заняття музикою, а для когось – медитація.

Суспільна сфера – наше соціальне життя. До прикладу, щось відбувається в державі і ми не можемо на це не реагувати. Плануючи свій рік, ми хочемо чи не хочемо, але враховуємо всі державні свята…

Читайте також: Емоційна грамотність: 9 речей, яких не роблять успішні люди

Добре сформульований результат. Треба зрозуміти: «чого я хочу, як я до того буду йти»? Йти до своєї мети, свого успіху треба через цілі. У НЛП є цікава техніка постановки цілей, яка називається «добре сформульований результат». Згідно з нею треба добре сформулювати саме відповідь на запитання «чого я хочу?».

Далі ваша ціль мусить бути підконтрольна вам, тобто залежати від вас. Часто чуємо, що хтось хоче, аби їхня дитина краще вчилась або чоловік приходив раніше додому, однак ці цілі їм непідконтрольні. А от якщо переформулювати на «Як я можу допомогти своїй дитині краще вчитись?», тоді це спрацює.

Потім треба зрозуміти де, коли із ким я хочу, щоб моя ціль була досягнута. І як я зрозумію, що моя ціль досягнута. Як зрозуміти, що я рухаюсь в правильному напрямку? Що я буду бачити, чути, відчувати, коли досягну своєї цілі? Потрібно собі все це уявити, відчути, побачити.

Наступне – «перевірка на екологію», тобто треба подумати чи можна щось втрати, якщо досягнути цієї цілі. До прикладу, ціль – написати книжку. І коли доходить до екології, то людина розуміє, що вона працює повний робочий день, у неї сім’я, яка потребує уваги, і щоб написати книжку треба чимось жертвувати. І далі треба задуматись, як зміниться життя чи стосунки, якщо чимось жертвувати. Якщо ж будуть якісь негативні наслідки або просто небажані наслідки, тоді треба продумати, а як так зробити, аби їх уникнути. Зрештою, це може означати, що ціль не на часі або ж просто «не ваша».

Фото: rewalls.com

Далі треба подивитись якої величини бажана ціль. Якщо вона велика, її слід розбити на менші цілі, такі собі кроки. Саме по них можна орієнтуватись, що ви йдете в правильному напрямку. Адже, коли ціль завелика, може просто забракнути сил на певному з етапів. І коли вже розбили ціль на менші кроки, то кожен крок також перевіряємо по наведених вище критеріях. Якщо ж наша ціль невеличка, то треба подумати кроком до якої більшої цілі вона є. Всі наші цілі є кроком до чогось більшого.

Наступний крок – бар’єри. Коли ми починаємо досягати цілі, ми так чи інакше об щось зашпортуємось. Тут важливо поставити два запитання: «Що мені може ззовні завадити досягти цілі?» і «Як я сам/сама можу себе зупинити?». Ось це друге питання важливіше. Адже часто головною перепоною до чогось стає наша внутрішня лінь. На цьому кроці важливо продумати, що робити із зовнішніми бар’єрами та із внутрішніми, яким чином їх оминати чи вмотивовувати себе. Відтак ми матимемо бар’єр і шлях його подолання.

Далі потрібно продумати які ресурси потрібні, аби досягти цілі. Знову ж таки ресурси бувають зовнішні та внутрішні – наші знання, досвід, вміння, харизма, знайомства. До прикладу, потрібні якісь зовнішні ресурси, скажімо, спонсорські кошти на проект, тоді треба запитати% «Які мої внутрішні ресурси допоможуть здобути цей ресурс зовнішній?».

І останній крок – так зване підлаштування до майбутнього. Треба прописати собі одразу перші три кроки на шляху до цілі, які треба зробити у перші 72 години. Не завжди ми можемо зробити три кроки, однак перший ми обов’язково повинні зробити у першу ж добу».

Підготувала Ірина Скіць

Читайте також: 6 порад, як підвищити свою працездатність і продуктивність