Привласнили 18 мільйонів зниклого академіка: у Бучі викрили схему захоплення спадку біоінженера Миколи Колбуна
Організатори схеми, вважає слідство, підробили заповіт та через суд намагалися визнати 77-річного академіка померлим, щоб отримати контроль над його активами.
Hero Image

31 березня 2026, 14:26

Після загадкового зникнення відомого українського науковця та біоінженера Миколи Колбуна під час окупації Бучі, група осіб намагалася привласнити його майно вартістю 18 мільйонів гривень. Про це повідомляє Офіс генпрокурора.

Микола Колбун проживав один у Бучі. У березні 2022 року, коли місто перебувало під російською окупацією, зв’язок із науковцем раптово обірвався. Як стверджують правоохоронці, цією трагічною обставиною вирішила скористатися жінка, яка до повномасштабної війни допомагала академіку по господарству та мала його повну довіру.

За даними слідства, вона діяла у змові зі своїм співмешканцем та знайомим — уродженцем Чеченської Республіки РФ. Поліція називає саме громадянина Росії, який був близьким знайомим зниклого науковця, організатором злочинної схеми.


Правоохоронці вважають, що змовники розробили детальний план захоплення спадку вартістю 18 мільйонів гривень. Для цього вони організували підробку заповіту: справжній документ у Спадковому реєстрі замінили на фіктивний на користь помічниці по господарству. Новий «заповіт» виготовили окремо та підписали від імені Колбуна.


До легалізації паперів залучили нотаріуса та її помічницю, які внесли неправдиві відомості до державних реєстрів, повідомляє прокуратура. Щоб офіційно відкрити спадкову справу, фігуранти ініціювали в суді процедуру визнання академіка померлим. Паралельно з цим, не чекаючи завершення юридичних процедур, підозрювані вже почали отримувати гроші від потенційних покупців нерухомості науковця.

Наразі правоохоронці повідомили про підозру жінці та її співмешканцю. Громадянину РФ підозру оголошено заочно. Фігурантам інкримінують:

  • несанкціоновані дії з інформацією (ч. 3 ст. 362 КК України);
  • підроблення документів (ч. 3, 4 ст. 358 КК України);
  • замах на шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб (ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України).

Суд обрав жінці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у 5 мільйонів гривень, а її співмешканцю — у 3 мільйони гривень.

Слідство продовжує встановлювати всіх причетних до злочину осіб. Окремо правоохоронці з'ясовують обставини зникнення Миколи Колбуна. Неподалік від місця, де раніше було знайдено мобільний телефон науковця, виявили людські рештки. Прокуратура вже ініціювала проведення ДНК-експертизи для ідентифікації знайденого тіла.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...
Ось реальна загроза на українських дорогах, або Чому проблема не лише в самокатах
Електросамокати дедалі частіше стають мішенню суспільного гніву — але чи справді вони є головною проблемою українських вулиць? У своїй колонці координаторка кампанії "За безпечні дороги" Катерина Лозовенко пояснює, чому заборона прокатів не вирішить конфліктів на тротуарах і що насправді потрібно змінити містам — від інфраструктури до правил і контролю.
Електросамокати у Львові / фото ілюстративне

24 серпня, 20:00

Невпорядкований рух електросамокатів закономірно викликає суспільне невдоволення. Конфлікти між користувачами мікромобільності та пішоходами суттєво почастішали у наших містах. Проте реакційні заклики до повної заборони прокатних сервісів —  це лиш спроба виграти електоральні бали на актуальній проблемі, яка не вирішує базову...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"