Спеціально для презентації «МС/ММ» простір галереї буде змінено на три години, аби у такий спосіб проілюструвати експозицію Влодка Кауфмана, що триває у Києві.

Довкола ідеї створення такого музею об’єднались експерти, музейники, громадські активісти та просто небайдужі українці. Спільна ініціатива Музей Свободи/Музей Майдану утворена у жовтні 2014 року і об’єднує дві групи активістів – офіційну робочу групу Музей Майдану та ініціативу компанії pro.mova Музей Свободи.

Ініціатива Музей Майдану започаткована 24 січня 2014 року після подій на вул. Грушевського Василем Рожком із групою однодумців – музейників та пам’яткоохоронців з Державного заповідника «Тустань», Національного заповідника “Софія Київська”, Музею Івана Гончара, Агенції культурних стратегій, Національного музею мистецтв імені Ханенків та Музею історії м. Києва. Мета ініціативи - збереження пам’яті про події та людей Майдану, осмислення унікальних суспільних практик, започаткованих Майданом, та залучення громади до осмислення цього досвіду і творення громадянського суспільства. Робоча група розпочала збір артефактів Майдану, запис свідчень учасників, розробила концепцію Музею Майдану та пам’яткоохоронну документацію, завдяки якій пам’ятні місця подій на Грушевського та Інститутській отримали статус пам’яток культурної спадщини. Ініціативу підтримав Український інститут національної пам’яті, співробітники якого започаткували проект «Майдан: усна історія», доєдналися до розробки концепції Музею Майдану та збереження артефактів Майдану, зокрема, знаменитої «йолки».

Фото організаторів

Створення Музею Свободи – це пост-Майданна ініціатива. Вона задумана і реалізується в Україні, але буде важливою і для інших країн пост-радянського простору, вважають її ініціатори. Ініціатором створення Музею Свободи стала Олександра Бакланова, pro.mova.

Читайте також: За есе про Україну після Майдану можна виграти 1 000 євро