Шафки з хлібом для безхатченків від рестораторів з’являться у Львові в 2015-му
Віддавати залишки хліба біднякам 25 львівських рестораторів домовились ще на початку 2014 року. Таку діяльність вони погодили із владою міста, яка, в свою чергу, зобов'язалась виготовити спеціальні шафки для хлібних залишків і визначити місця їх встановлення. Проте сьогодні жодного подібного облаштованого місця із їжею для бідних у Львові немає. Tvoemisto.tv з'ясувало на якому етапі реалізації знаходиться ідея.
Hero Image

19 грудня 2014, 15:10

Ресторатор Вардкес Арзуманян пригадує, що вперше з подібною системою допомоги бідним ознайомився у Стамбулі. У ресторанах завжди залишається багато залишків хліба та інших хлібних виробів, які нешвидко псуються. Тому Вардкес Арзуманян одразу підтримав ініціативу створення шафок із їжею для бідних у Львові. Ресторатор зізнається, що заклади харчування міста вже сьогодні готові віддавати залишки їжі бідним, але процес гальмує міська рада, яка досі не встановила шафок.

З цього приводу начальник відділу соціальних ініціатив управління соціального захисту Львівської міськради Роман Лагіш коментує: "Нашим завданням є не просто встановлення шафок, а утворення дієвої системи допомоги бідним. Дуже важливим є питання місця встановлення шафок для їжі, адже локації мають бути доступними і для рестораторів, і для людей, які потребують такої допомоги. Також потрібно зважати і на архітектурні особливості міста, шафки повинні їх доповнювати. Близько тижня тому на благодійному заході вже вдалось отримати ескізи, згідно з якими шафки будуть, насамперед, міцними: матимуть металевий каркас і дерев'яну оздобу".

Роман Лагіш зізнається, що існує багато суб'єктивних факторів, які впливають на швидкість реалізації цього благодійного проекту. Наразі управління соціального захисту шукає громадську організацію чи іншу ініціативну групу, яка б зголосилася взяти на себе відповідальність за цей процес. Адже в тій же ж Європі за подібною допомогою бідним закріплені відповідальні особи чи організації. "Зараз ми шукаємо виконавця, який втілив би ескізи шафок в життя. Тоді їх встановлення потрібно погодити із управлінням охорони історичного середовища, районними адміністраціями Львова та деякими іншими установами. Також варто звернути увагу на інформаційну кампанію. Адже потрібно, щоб всі дізнались для чого ці шафи, щоб не почали на наступний день "перевіряти їх на міцність". Люди, які потребують цього хліба, теж повинні бути повідомлені про місця розташування шафок із їжею", – розповів Роман Лагіш.

Тому, зважаючи на усі фактори, появи шафок для залишків хліба на вулицях Львова варто очікувати вже в другому кварталі 2015 року.

Підготувала Наталія Середюк

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Бізнес
Ким я хочу стати, коли виросту, Або як мені вдалося відкрити один з перших реабілітаційних центрів в Україні
«Модричі» для мене – це не бізнес (вдалося /не вдалося), а важлива місія, емоція, яка відкидає все раціональне і каже: «Модричі» мають жити», – каже лікарка, кандидатка медичних наук, засновниця одного з найперших вітчизняних закладів відновного лікування – Медичного реабілітаційного центру «Модричі» Ольга Мельник. Вона розповіла про те, чи мріяла в дитинстві стати лікаркою, про захист дисертації та свого керівника з Донецька; як мріяла відкрити приватну клініку, а довелося керувати готелем і кафе; про те, як створити якісний реабілітаційний центр та про перемогу України в цій жорстокій війні.
Hero Image

03 серпня 2023, 19:46

Стати лікаркою не було моєю дитячою мрією Я мріяла дресирувати дельфінів. Але щоб дресирувати дельфінів, треба було їхати в Одесу, а я до цього не була готова. Тож залишався запасний варіант – собаки або коні...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Новорічні традиції – це вигадки рестораторів. Про відмінність між Новим і Старим Новим роком
На Галичині часто можуть казати, що 31 грудня – це не наш Новий рік і його можуть не святкувати взагалі. Традиційним часом зустрічання Нового року є ніч з 13 на 14 січня, так званий Старий Новий рік, чи то Другий Святий вечір. Саме тоді водили Маланку та Козу. Це звичай, який полягає у переодяганні хлопців на дівчину – Маланку, чи то на Козу, які є уособленням родючості. Коли та як в Україні традиційно святкували Новий рік? Що таке водіння «Маланки» та «Кози» та що означають ці дійства, розповідає Леся Горошко-Погорецька, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.
Hero Image

31 грудня 2021, 23:00

Новий рік 31 грудня – це не є традиційне явище, відповідно, у ньому немає жодних традицій. Всі ті умовні звичаї, які існують зараз – шампанське, чи то пак, олів'є, – стали традиційними тільки тому, що інших не було, а за радянського часу треба було чимось заповнити нішу. Відповідно, робили це так...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"